Про право на нарахування податкової знижки
Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує.
Для того, щоб скористатися правом на отримання податкової знижки, платник податку – резидент подає до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) до 31 грудня включно наступного за звітним податкового року.
Водночас, документами, пов’язаними з виникненням доходу або права на отримання податкової знижки, обчисленням і сплатою податку, можуть бути:
договір про обслуговування коштів для будівництва (придбання) доступного житла, укладеного між громадянином та регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»;
первинні документи (квитанція, фіскальний або товарний чек, прибутковий касовий ордер та інші), що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача).
Копії зазначених документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого Податковим кодексом України.
У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа.
Цифрова безбар’єрність у податковій службі
Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує, що економічна безбар’єрність сьогодні є одним із ключових напрямів державної політики. У податковій сфері це насамперед про рівний, зручний та зрозумілий доступ до сервісів для кожного платника податків - незалежно від фізичних можливостей, місця проживання чи формату взаємодії.
Державна податкова служба України послідовно впроваджує сучасні цифрові рішення та сервіси, які допомагають громадянам і бізнесу швидко отримувати необхідні послуги без зайвих витрат часу. Платникам доступний широкий спектр безоплатних адміністративних та електронних сервісів, серед яких:
- Центри обслуговування платників (ЦОП), де адміністративні послуги надаються безкоштовно;
- Офіси податкових консультантів для отримання фахових консультацій;
- Контакт-центр ДПС для оперативної інформаційної підтримки;
- Комунікаційна податкова платформа для взаємодії з бізнес-асоціаціями та громадськими організаціями;
- Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс (ЗІР) із базою податкових роз’яснень та нормативних документів;
- Кваліфікований надавач електронних довірчих послуг, який забезпечує безкоштовне отримання електронного підпису;
- програмний РРО від ДПС для реєстрації розрахункових операцій;
- спеціалізоване програмне забезпечення для подання електронної звітності через «Єдине вікно»;
- Електронний кабінет платника, який дозволяє онлайн подавати звітність, сплачувати податки та отримувати податкову інформацію;
- мобільний застосунок «Моя податкова» для фізичних осіб;
- розділ «Онлайн-навчання» з актуальними навчальними матеріалами та відеороз’ясненнями.
Розвиток доступних електронних сервісів допомагає платникам швидше отримувати необхідні послуги, зменшує витрати часу на подання звітності та спрощує взаємодію з податковою службою.
Сучасні податкові сервіси - це не лише цифровізація, а й реальний крок до створення комфортного середовища, у якому кожен громадянин та підприємець може легко взаємодіяти з податковою службою.
Затверджено нові форми Податкового розрахунку: коли і за які періоди звітувати
Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє.
Міністерство фінансів України затвердило нові форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та оновило Порядок їх заповнення і подання. Вони набирають чинності 17 липня 2026 року.
Застосування форм починається із 1 серпня для звітування:
- податкових агентів (крім ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) – за липень 2026 року;
- фізичних осіб – підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність – з поданням нового квартального Розрахунку із розбивкою показників за місяцями кварталу.
До цього часу ФОП та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, можуть продовжувати подавати Розрахунок за чинною місячною формою, оскільки квартальна форма ще не застосовується. Наразі ДПС приймає та опрацьовує такі Розрахунки за квітень – червень 2026 року.
Дублювати звітність не потрібно:
- якщо ви вже подали Розрахунок за всі місяці за місячною формою, повторно подавати його після запровадження квартальної форми не потрібно;
- якщо ж звітність за місячною формою подана не за всі місяці кварталу, квартальний Розрахунок необхідно подати лише за ті місяці, за які звітність не подавалася.
Зверніть увагу, що до 10 серпня необхідно прозвітувати вже за 2 квартал 2026 року.
Як і раніше, Розрахунок подається лише у разі нарахування або виплати доходів фізичним особам у звітному періоді.
Довідково: Відповідні зміни внесено наказами Мінфіну від 07.05.2026 № 243 та від 26.05.2026 № 284, які набирають чинності 17 липня 2026 року.
Довідка-розрахунок на виплату зарплати: як подати та отримати погодження через Електронний кабінет
Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує, що платники єдиного внеску можуть швидко та зручно подати довідку-розрахунок на виплату заробітної плати в електронній формі через Електронний кабінет.
Контролюючі органи невідкладно розглядають і погоджують такі довідки. Відмова можлива лише у трьох випадках:
- довідка подана не за встановленою формою;
- у документі міститься недостовірна інформація;
- документ подано не до того контролюючого органу, де платник перебуває на обліку.
Для подання довідки в електронному вигляді необхідно увійти до Електронного кабінету за допомогою кваліфікованого електронного підпису, Дія.Підпису, BankID або MobileID.
У розділі «Введення звітності» можна сформувати та надіслати довідку-розрахунок:
- за формою J1330001 – для юридичних осіб;
- за формою F1330001 – для фізичних осіб.
Після надходження документа до контролюючого органу проводиться його автоматизована перевірка. За її результатами платник отримує першу квитанцію. Якщо документ містить помилки або не відповідає встановленим вимогам, у квитанції буде зазначено причини неприйняття.
У разі успішного проходження перевірки формується друга квитанція, яка підтверджує прийняття та реєстрацію документа або містить повідомлення про його неприйняття із зазначенням причин.
Статус розгляду довідки та дату її реєстрації можна переглянути у приватній частині Електронного кабінету в розділі «Вхідні/вихідні документи». Саме дата реєстрації вважається днем отримання документа контролюючим органом.
Після розгляду погоджена довідка-розрахунок або рішення про відмову надсилаються платнику через Електронний кабінет.
Використання електронного формату дозволяє значно скоротити час на подання документів та оперативно отримати результат їх опрацювання.
Про оформлення платником перерахування платежів до бюджету щодо сплати податків, пені, штрафних санкцій
Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п. 3 розд. ІІ Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023 № 148 (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок № 148) сплата податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави платником на бюджетні/небюджетні/єдиний/депозитний рахунки оформлюються за кожним напрямом перерахування та кожним кодом виду сплати окремою платіжною інструкцією.
Сплата податку, збору, платежу та єдиного внеску здійснюється платником безпосередньо, а у випадках, передбачених законодавством, – податковим агентом або представником платника (п. 9 розд. ІІ Порядку № 148).
При заповнені обов’язкового реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції відповідно до абзацу четвертого п. 2 розд. II Порядку № 148 у полі «Код виду сплати» платник заповнює код виду сплати, визначений Переліком кодів видів сплати, які використовуються платниками, згідно з додатком 1 до Порядку № 148.
У разі коли платником при сплаті податків, зборів, платежів та єдиного внеску, що адмініструються ДПС, на бюджетні/небюджетні рахунки у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції не зазначено або зазначено код виду сплати, який відсутній у додатку 1 до Порядку № 148, вважається, що платник сплатив грошове зобов’язання/єдиний внесок за кодом виду сплати 101 (п. 4 розд. ІІ Порядку № 148).
В якому випадку довідка про взяття на облік платника податків за ф. № 34-ОПП підлягає заміні?
Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє.
Відповідно до п. 9.4 розд. ІХ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (із змінами і доповненнями) (далі – Порядок № 1588) у разі внесення змін у дані, що вказуються у довідці про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань за формою № 34-ОПП (далі – довідка за ф. № 34-ОПП) (найменування (прізвище (за наявності), ім’я, по батькові (за наявності)), місцезнаходження (місце проживання) платника податків, керівника, контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків тощо) державна податкова інспекція, яка є структурним підрозділом контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків (далі – ДПІ обслуговування) видає платнику податків нову довідку про взяття на облік у порядку, визначеному пп. 3.11, 3.12 розд. III Порядку № 1588.
У разі потреби платник податків може отримати дублікат або копію довідки за ф. № 34-ОПП, подавши запит:
за формою № 34-ОПН (додаток 11 до Порядку № 1588);
до будь-якого контролюючого органу або державної податкової інспекції;
в один із таких способів: особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою; поштою; через Електронний кабінет в електронній формі з дотриманням вимог Закону України від 22 травня 2003 року № 851-ІV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 851) та Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 2155).
У запиті про надання довідки про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – запит за ф. № 34-ОПН) зазначається один із зазначених способів отримання довідки за ф. № 34-ОПП. Якщо обрано спосіб отримання довідки платником податків особисто або представником, уповноваженою на це особою, у запиті за ф. № 34-ОПН зазначається контролюючий орган / державна податкова інспекція, в якому/якій платник бажає отримати довідку. Якщо контролюючий орган або державна податкова інспекція не зазначена, то такою вважається ДПІ обслуговування.
До Центрального контролюючого органу запит за ф. № 34-ОПН може бути поданий виключно в електронній формі.
Якщо платник податків із зазначеними у запиті за ф. № 34-ОПН даними, не перебуває на обліку в контролюючому органі (за основним місцем обліку), дані про платника податків, його представника, контролюючі органи/ДПІ обслуговування, зазначені у запиті за ф. № 34-ОПН, не відповідають даним Єдиного банку даних юридичних осіб або Реєстру самозайнятих осіб, запит за ф. № 34-ОПН залишається без розгляду. В інших випадках запит за ф. № 34-ОПН контролюючий орган/державна податкова інспекція, до якого/якої надійшов запит за ф. № 34-ОПН, за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків реєструє запит за ф. № 34-ОПН у день його отримання та направляє інформацію про запит за ф. № 34-ОПН до ДПІ обслуговування.
ДПІ обслуговування протягом двох робочих днів після надходження запиту за ф. № 34-ОПН формує довідку за ф. № 34-ОПП в електронній формі та залежно від вказаного у запиті за ф. № 34-ОПН способу отримання такої довідки:
за допомогою програмних засобів ведення обліку платників податків направляє довідку за ф. № 34-ОПП до контролюючого органу/державної податкової інспекції, в якому/якій платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП згідно із запитом за ф. № 34-ОПН, крім випадку, коли у такому запиті зазначено, що платник бажає отримати довідку за ф. № 34-ОПП в ДПІ обслуговування;
надсилає довідку за ф. № 34-ОПП поштою за місцезнаходженням/місцем проживання платника податків, за яким він обліковується в контролюючому органі згідно з Порядком № 1588;
направляє довідку за ф. № 34-ОПП до Електронного кабінету в електронній формі з дотриманням вимог Закону № 851 та Закону № 2155.
Якщо у запиті за ф. № 34-ОПН було обрано спосіб отримання довідки за ф. № 34-ОПП особисто платником податків або представником, уповноваженою на це особою, то контролюючий орган за основним місцем обліку платника податків/ДПІ обслуговування видають дублікат такої довідки, інші контролюючі органи та державні податкові інспекції видають засвідчену копію довідки за ф. № 34-ОПП.
Спадщина (подарунок) отримана фізичною особою - нерезидентом від фізособи – резидента: оподаткування
Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує, що відповідно до п. 174.6 ст. 174 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єкти дарування, зазначені в п. 174.1 ст. 174 ПКУ, подаровані платнику податку на доходи фізичних осіб (податок) іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини.
Об’єкти спадщини оподатковуються за ставкою, визначеною в п. 167.1 ст. 167 ПКУ, для будь-якого об’єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем – нерезидентом від спадкодавця – резидента (п.п. 174.2.3 п. 174.2 ст. 174 ПКУ).
Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 174.3 ст.174 ПКУ передбачено, що особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню, і зазначається в річній податковій декларації про майновий стан і доходи, крім спадкоємців – нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями – резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Враховуючи вищевикладене, фізична особа – нерезидент, яка отримала спадщину (подарунок) від фізичної особи – резидента, зобов’язана сплатити податок на доходи фізичних осіб до нотаріального оформлення успадкованого (подарованого) об’єкта, або в сільських населених пунктах – до оформлення уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, за ставкою податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків.
Оновити персональні дані зручно та без черг можна через Електронний кабінет
Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформує.
Фізичні особи у разі зміни персональних даних (прізвище, ім’я, по батькові (ПІБ), місце проживання тощо) зручно та без черг можуть їх оновити через Електронний кабінет.
Подати заяву онлайн можна на підставі таких документів:
- для громадян України: паспорт (книжечка або ID-картка);
- для дітей (до 14 років): свідоцтво про народження;
- для іноземців посвідка на тимчасове або постійне проживання в Україні у формі ID-картки.
Алгоритм дій в Електронному кабінеті:
1. В режимі «ЕК для громадян» оберіть «Заява про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. Форма 5ДР» та натисніть «Заява про внесення змін до ДРФО (5ДР)» і «Створити».
2. Заповнення даних:
- вкажіть ваш РНОКПП та актуальну особисту інформацію (ПІБ і т. п.);
- якщо відбулася зміна ПІБ, обов’язково вкажіть попередні дані;
- заповніть відомості про місце народження та актуальну адресу задекларованого (зареєстрованого) місця проживання (перебування). Для внутрішньо переміщених осіб (ВПО) передбачено спеціальне поле для внесення даних про зареєстроване місце проживання відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
3. Документи:
► вкажіть реквізити документа, що посвідчує особу (серія, номер, дата видачі);
► для подання заяви надання сканованих копій документів є обов'язковою умовою. Копії мають бути у форматі PDF або у вигляді зображень:
- для паспортів-книжечок – усі заповнені сторінки (1–6 та реєстрація);
- для ID-карток – обидва боки та витяг про місце проживання;
- при зміні прізвища, імені, по батькові – свідоцтво про шлюб, розірвання шлюбу або про зміну імені;
- у разі внесення змін стосовно малолітніх осіб (до 14 років) – свідоцтво про народження дитини та документ, що посвідчує особу одного з батьків (усиновителя чи опікуна), витяг про місце проживання, документ, що підтверджує зміну ПІБ дитини (у разі наявності такої зміни).
4. Вибір ЦОПу: в довіднику оберіть зручний для вас Центр обслуговування платників, де ви зможете отримати готову картку платника податків.
5. Заключний етап: після заповнення натисніть «Зберегти», підпишіть документ за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) та відправте до ДПС. Система автоматично перевірить правильність заповнення полів перед відправкою.
Довідково: громадяни, які змінили особисті дані зобов’язані повідомити про це податкові органи протягом одного місяця (Податковий кодекс України та Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (із змінами)).
Детальніше - за посиланням
До якого контролюючого органу подається податкова декларація з туристичного збору податковим агентом?
Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує.
Відповідно до п.п. 268.5.2 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) згідно з рішенням сільської, селищної та міської ради справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами:
а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб згідно з п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ, фізичними особами - підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ;
б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;
в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою.
Податкові агенти сплачують збір за своїм місцезнаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому – до 28 (29) включно) на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради (п.п. 268.7.1 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).
Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в контролюючому органі за місцезнаходженням підрозділу (п.п. 268.7.2 п. 268.7 ст. 268 ПКУ).
Згідно з п. 63.3 ст. 63 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік в контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування або об’єктів, які пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку) у порядку, встановленому наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011№ 1588 «Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22.04.2014 № 462) (із змінами та доповненнями) (далі – Порядок).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, може прийняти рішення про зміну основного та неосновного місця обліку великого платника податків, у тому числі визначити, що облік такого платника податків здійснює територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, який здійснює супроводження великих платників податків, та його структурні підрозділи в разі створення.
Підпунктом 7.1 п. 7 Порядку визначено, якщо відповідно до законодавства в платника податків, крім обов’язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів на території адміністративно-територіальної одиниці за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов’язки на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі.
Таким чином, декларація з туристичного збору подається податковим агентом за його місцезнаходженням до контролюючого органу де він перебуває на обліку.
При цьому, якщо надаються послуги з тимчасового розміщення в місцях проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації податкового агента, який має підрозділи без статусу юридичної особи або фізичною особою – підприємцем, то податковий агент зобов’язаний стати на облік за таким неосновним місцем обліку у відповідному контролюючому органі, як податковий агент туристичного збору.
Як отримати довідку про відсутність заборгованості
Довідка про відсутність заборгованості: фінансова дисципліна, надійність та стабільність бізнесу
Відсутність боргів перед бюджетом є одним із ключових маркерів надійності платників податків.
Довідка про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Довідка), формується контролюючим органом, уповноваженим здійснювати заходи з погашення податкового боргу (уповноважений орган) за відсутності у платника за даними інформаційно-комунікаційних систем контролюючих органів:
- податкового боргу,
- та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок),
- та/або іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстрочених, відстрочених, реструктуризованих),
контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України (ПКУ) строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).
Недоїмка – це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом України від 08.07.2020 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне страхування» (із змінами та доповненнями) (Закон України № 2464), обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом (п. 6 частини 1 ст. 1 Закону України № 2464).
Механізм надання Довідки та її форму визначає Порядок № 733.
Перевірка наявності/відсутності у платника заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, здійснюється за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів на дату формування Довідки з урахуванням наявності/відсутності податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або іншої заборгованості за основним та неосновними місцями обліку платника.
За наявності у платника за даними інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів податкового боргу, та/або недоїмки зі сплати єдиного внеску, та/або заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, платнику готується лист (у довільній формі) з вмотивованою відмовою щодо надання Довідки. Лист вручається особисто платнику (його законному чи уповноваженому представникові) або надсилається платнику у порядку, встановленому статтею 42 глави 1 розділу II ПКУ (п. 8 Порядку № 733).
Процедура отримання Довідки розпочинається з подання відповідної Заяви
Для отримання Довідки платникові необхідно подати Заяву про надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (далі – Заява), за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 733.
На вибір платника Заява подається (п. 3 Порядку № 733):
- у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу;
- в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину Електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС України (ДПС) за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України № 851 та № 2155.
Вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису.
Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати Заяву за формою J1400306 (для юридичних осіб) або F1400306 (для фізичних осіб).
Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником (п. 3 Порядку № 733).
Довідка – критично важливий документ у багатьох фінансових та господарських процесах
Довідка про відсутність заборгованості надається для офіційного підтвердження того, що платник податків – юридична або фізична особа не має боргів перед бюджетами, державними цільовими фондами чи іншими контрагентами.
Необхідність у підтвердженні органами ДПС відсутності заборгованості Довідкою вимагається численними нормативно-правовими актами України, з метою її подальшого надання органам/суб’єктам, що уповноважені на надання фінансової підтримки (компенсації, дотації), проведення закупівель за державні кошти, виділення бюджетного фінансування тощо.
Наприклад, відповідно до п. 13 частини першої ст. 17 Закону України № 922 замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі в разі, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах, визначених законодавством країни реєстрації такого учасника.
Крім цього, актуальним на сьогодні є отримання Довідки згідно з Постановою КМУ № 76.
Отримання Довідки: форма та строк надання, термін дії
Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві (п. 7 Порядку № 733).
Довідку у паперовій формі платник (його законний чи уповноважений представник) отримує безпосередньо в органі, до якого було подано Заяву.
Довідку або відмову у наданні Довідки в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог Закону України № 851 та Закону України № 2155.
Роздрукований електронний примірник документа в паперовому вигляді не вважається оригіналом.
Переглянути видану платнику електронну Довідку у відкритій частині (вхід до якої не потребує ідентифікації) Електронного кабінету (https://cabinet.tax.gov.ua/registers/debit), зацікавлений орган/суб’єкт може шляхом введення податкового номера платника (код за ЄДРПОУ/РНОКПП) та реквізитів електронної Довідки (дати і номеру).
Довідка або відмова у наданні Довідки готуються уповноваженим органом протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано (п. 4 Порядку № 733).
Довідка надається платнику безоплатно (п. 3 Порядку № 733).
Строк дії Довідки становить 10 календарних днів з дати її формування. У Довідці обов’язково зазначається термін її дії (п. 6 Порядку № 733).
Довідково
- ПКУ – Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).
- Закон України № 851 – Закон України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (із змінами та доповненнями).
- Закон України № 2464 – Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями).
- Закон України № 922 – Закон України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (із змінами та доповненнями).
- Закон України № 2155 – Закон України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (із змінами та доповненнями).
- Постанова КМУ № 76 – постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час» (із змінами та доповненнями).
- Порядок № 733 – Порядок надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.09.2018 за № 1102/32554
Щодо перерахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за певних умов
Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області щодо: чи може бути проведений перерахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об’єкти нерухомості, які перебувають у спільній сумісній власності кількох осіб та не поділений в натурі, після звернення фізичної особи до контролюючого органу про визначеного за згодою всіх співвласників платника податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам, інформує.
Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно з п.п. «б» п.п. 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 ПКУ якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником Податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом.
Обчислення суми Податку з об’єкта / об’єктів оподаткування, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ).
Підпунктом 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ встановлено, що податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку, обчисленого згідно з п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, разом з детальним розрахунком суми / сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми / сум Податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПКУ, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 ПКУ платники Податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, зокрема щодо об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку, та нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником Податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема, документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми Податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Крім того, згідно з абзацом другим п.п. 266.7.4 п. 266.7 ст. 266 ПКУ у разі подання платником Податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником Податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об’єкт оподаткування.
Фізичні особи – співвласники нерухомості, яка перебуває у їх спільній сумісній власності, але не поділена в натурі, після подання письмової заяви до контролюючого органу про визначеного за їх згодою платника Податку мають право звернутись із заявою про перерахунок Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п. 266.6.1 п. 266.6 ст. 266 ПКУ).
Податкове зобов’язання з Податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п. 102.1 ст. 102 ПКУ (п. 266.10 ст. 266 ПКУ).
Згідно з положеннями п. 102.1 ст. 102 ПКУ контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 ст. 102 ПКУ, має право самостійно визначити суму грошових зобов’язань платника податків у випадках, визначених ПКУ, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов’язань, нарахованих контролюючим органом.
Враховуючи викладене вище, після звернення фізичної особи до контролюючого органу про визначеного за згодою всіх співвласників платника Податку та здійснення перерахунку Податку за періоди, за які вже було здійснено нарахування іншим співвласникам, контролюючий орган проводить перерахунок з урахуванням строків давності (1095 днів), що продовжуються на періоди дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та воєнного стану в Україні.
Щодо терміну сплати МПЗ юридичною особою – платником єдиного податку четвертої групи
Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області звертає увагу.
Відповідно до абзацу першого п. 297 прим. 1.1 ст. 297 прим. 1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку – власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 (далі – Декларація). Одним із додатків, який подається разом з Декларацією, є додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» (далі – Додаток 3), який є невід’ємною частиною Декларації.
У такому додатку, зокрема, зазначаються:
кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається МПЗ, їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок;
сума загального МПЗ, сума МПЗ щодо кожної земельної ділянки;
різниця між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок;
загальна сума сплачених платником єдиного податку податків, зборів, платежів на оренду земельних ділянок) протягом податкового (звітного) року.
Підпунктом 295.9.2 п. 295.9 ст. 295 ПКУ встановлено, що платники єдиного податку четвертої групи сплачують податок щоквартально протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, у таких розмірах: у I кварталі – 10 відс.; у II кварталі – 10 відс.; у III кварталі – 50 відс.; у IV кварталі – 30 відсотків.
Згідно з приміткою до розділу «Розрахункова частина декларації для юридичних осіб» (далі – Розрахункова частина) Декларації та абзацу другого п. 297 прим. 1.7 ст. 297 прим. 1 ПКУ платник єдиного податку четвертої групи зобов’язаний збільшити визначену в Декларації за наступний за звітним податковий (звітний) рік суму єдиного податку, що підлягає сплаті до бюджету, на суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (далі – Позитивне значення).
Для платників єдиного податку четвертої групи сума такого збільшення розподіляється між відповідними місцевими бюджетами та перераховується пропорційно частці земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території відповідної територіальної громади, у загальній площі таких земельних ділянок, власником або користувачем яких є платник податку.
Тобто, ПКУ передбачено розрахунок загального МПЗ в цілому по суб’єкту господарювання з наступним розподілом по територіальним громадам.
Показник Позитивного значення, розрахований за податковий (звітний) рік, що передує поточному року, у Додатку 3 загальної Декларації (відображається у рядку 4 графи 7 Розрахункової частини загальної Декларації на поточний рік та відповідає значенню показника рядка 04 графи 3 розділу ІІ Додатка 3). Сума Позитивного значення (рядок 4 графи 7 загальної Декларації) розподіляється між звітними Деклараціями (по територіальним громадам) пропорцій площі земельних ділянок) та підлягає сплата по відповідних місцевих бюджетах.
Формою Декларації передбачено збільшення суми єдиного податку, нарахованої за І квартал поточного року, на суму Позитивного значення, розрахованого за податковий (звітний) рік, що передує поточному року (графа 7 рядка 5 Розрахункової частини Декларації «Загальні податкові зобов’язання з єдиного податку»).
Оскільки до інтегрованої картки платника податків переносяться узгоджені суми податкових зобов’язань з єдиного податку (поквартально) (графи 7 – 10 рядка 5 Розрахункової частини Декларації), то сума Позитивного значення за податковий (звітний) рік, що передує поточному року, на яку збільшується сума єдиного податку, визначена за І квартал в Декларації на поточний рік як складова загальної суми єдиного податку, підлягає сплаті за І квартал поточного року протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем такого звітного періоду.
При цьому, якщо граничний строк сплати податкового зобов’язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов’язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем (абзац тринадцятий п. 57.1 ст. 57 ПКУ).
Як справляється МПЗ за земельні ділянки, отримані у спадщину, якщо в зареєстрованому договорі оренди орендодавцем зазначена особа, яка померла?
Сколівський сектор обслуговування платників Стрийської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує, що згідно з п.п. 170.14.1 п. 170.14 ста 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) для платників податку на доходи фізичних осіб (податок) – власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) визначається контролюючим органом.
МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік (п.п. 38 прим. 1.1.4 п. 38 прим. 1.4 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
У разі передачі земельних ділянок в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування МПЗ визначається для орендарів, користувачів на інших умовах таких земельних ділянок у порядку, визначеному ПКУ (п.п. 38 прим. 1.3 ст. 38 прим. 1 ПКУ).
Відповідно до частини першої ст. 93 Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта ст. 124 ЗКУ).
Згідно зі ст. 13 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 161) договір оренди землі – це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 ЗКУ).
Права власності, користування земельною ділянкою оформлюють відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (із змінами та доповненнями) (далі – Закон № 1952).
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 частини першої ст. 2 Закону № 1952).
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦКУ).
Згідно з частиною першою ст. 148 прим. 1 ЗКУ до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, переходять права та обов’язки попереднього власника земельної ділянки, передбачені чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.
У ст. 31 Закону № 161 визначено підстави припинення договору оренди землі.
Так, за положеннями ст. 32 Закону № 161 перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі у порядку спадкування) не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.
Враховуючи викладене, у разі якщо в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна актуальна інформація про державну реєстрацію іншого речового права (оренди) щодо земельної ділянки, отриманої у спадщину, де орендодавцем зазначена особа, яка померла, МПЗ щодо такої земельної ділянки визначається орендарями, користувачами на інших умовах такої земельної ділянки у порядку, встановленому ПКУ, незалежно від того, що помер орендодавець – фізична особа та право власності на земельну ділянку перейшло до спадкоємця. Водночас із метою уникнення подвійного оподаткування для фізичної особи – спадкоємця МПЗ не нараховується.
