Сьогодні - День пам'яті жертв політичних репресій
Сьогодні в Україні вшановують пам’ять жертв політичних репресій. Цей день відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року, щорічно у третю неділю травня, з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.
Одним із символів тих страшних подій став Биківнянський ліс під Києвом. Це найбільше в Україні місце масових поховань жертв комуністичних політичних репресій. За різними даними, тут співробітники НКВД закатували та убили від 15 до понад 100 тисяч осіб.
Масштабна кампанія масових репресій у СРСР у 1937-1938 роках отримала назву "Великий терор".
Ініціаторами ліквідації реальних і потенційних політичних опонентів, залякування населення, зміни національної та соціальної структури суспільства було керівництво СРСР й особисто Йосип Сталін.
Наслідками комуністичного терору 1930-х років в Україні стало знищення політичної, мистецької та наукової еліти, деформація суспільних зв’язків, руйнування традиційних ціннісних орієнтацій, поширення суспільної депресії й денаціоналізація.
Пам'ятаймо жертв "Великого терору" і не пробачаймо злочини, що чинила радянська влада, щоб такий жах ніколи не повторився знову!
Історична довідка
За період "Великого терору" на території УРСР було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин - до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та виправно-трудових таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %), інформує УІНП.
Масові репресивні операції у 1937–1938 роках, за задумом радянського диктатора Йосипа Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з "соціально-ворожими елементами", упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити "кадрову революцію". Підставою для розгортання терору була теза Сталіна про "загострення класової боротьби в міру успіхів соціалістичного будівництва".
Офіційно початком "Великого терору" став оперативний наказ НКВС СРСР №00447 "Про репресування колишніх куркулів, карних злочинців та інших антирадянських елементів" від 30 липня 1937 року, затверджений політбюро ЦК ВКП(б) 31 липня 1937 року. Проте наявні документи НКВД (накази, листування, телеграфи) свідчать, що масові репресії готувалися заздалегідь, а наказом їх лише формалізували.
Наказом №00447 упроваджувалися ліміти (плани) на покарання громадян. Вироки за І-ю категорією означали "розстріл", за ІІ-ю категорією - на ув’язнення в таборах ГУЛАГ (рос. Главное управление лагерей) НКВС СРСР. Якщо первинний ліміт для УРСР за І категорією становив 26150 осіб, то у січні 1938 року він був збільшений до 83122 осіб. Із проханням про додаткові ліміти в Москву неодноразово зверталися наркоми внутрішніх справ УРСР Ізраїль Леплевський та Олександр Успенський.
Влітку 1937 року було введено ряд нормативних документів, що посилили відповідальність членів родин репресованих. Дружини та чоловіки "ворогів народу" підлягали обов’язковому арешту, діти до 15 років передавались у спеціальні дитячі будинки. Члени сімей "ворогів народів", засуджених до розстрілу, підлягали примусовому переселенню у внутрішні області СРСР. Показовою є доля колишнього Генерального секретаря харчових справ УНР Миколи Стасюка, який в 1931 р. був засуджений на 10 років, а потім дізнався що в 1937 році його дружина Марія була страчена "як дружина петлюрівського міністра".
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
