З давніх–давен земля неодноразово ставала каменем спотикання  у взаємовідносинах людей: як сусідів так і родичів. Захоплення земельної ділянки, яка обробляється іншими людьми,  використання плодів як результату чужої праці,  встановлення меж, що стають причинами суперечки, – усе це поширені проблеми: з правіку й до тепер.  Отож дана сфера цих відносин потребувала належного правового урегулювання.

Як це законодавчо закріплено сьогодні?  На таке питання відповідає головний юрист відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Наталія Билень.

 

Пані Наталю, скажіть будь ласка, чому ця правова проблема є актуальною для сьогодення? 

 Конституцією України проголошено землю основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Важливою деталлю є те, що  право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, воно є непорушним –такими є основоположні чинники, гарантовані  Основним Законом України. Нормою статті 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Саме ці можливості в тріаді: володіння, користування та розпорядження своїм майном, складають зміст права власності. А суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею в сукупності становлять земельні правовідносини. Об’єктами таких правовідносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Досить частими є випадки, коли законні права однієї особи щодо об’єктів земельних правовідносин, порушуються з боку інших осіб. А це призводить до виникнення земельних спорів. Так, поширеними є ситуації, коли створюються перешкоди у користуванні земельними ділянками, зокрема, встановлення спірних межових знаків на чужій земельній ділянці, самовільний проїзд через земельну ділянку, тощо).

         У разі наявності таких чи інших перешкод особи, права яких порушено, мають усі законні підстави та можливості захистити їх у спосіб, передбачений чинним законодавством України. 

Які ж є способи, передбачені чинним законодавством?

Перш за все зазначаю, що відповідно до статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Важливо, що статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.  Разом з тим, власник  земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю. Більше того, навіть тоді, коли ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Серед шляхів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки  законодавчо визначені наступні:

- визнання прав;

-  відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

- визнання угоди недійсною;

- визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

- відшкодування заподіяних збитків;

- застосування інших, передбачених законом, способів.

Звертаю увагу, що ще одним зі  способів захисту, до речі, найбільш застосовуваним, є припинення дії, яка порушує право. Право власника чи землекористувача може бути захищено у суді також способом, який передбачений у самому договорі або ж судом у визначених законом випадках.

Обравши відповідний спосіб захисту порушеного права  особа повинна також і визначитися із подальшим алгоритмом дій, який передбачатиме позасудовий чи судовий порядок вирішення ситуації.

Що ж обрати: позасудовий чи судовий порядок вирішення ситуації, що склалася з  приводу усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою?

Спочатку пропоную звернутися з відповідною вимогою усунення порушення  прав до відповідної особи з  проханням про припинення здійснення неправомірних дій. Таке звернення може бути в письмовій довільній  формі  та є досудовим порядком врегулювання суперечки. Як свідчить досвід, цей варіант є безрезультатним. Тому розглянемо наступні кроки вирішення земельного спору, які передбачають звернення до органів, уповноважених вирішувати земельні спори. А ними є органи місцевого самоврядування та суди.

Земельні спори розглядаються органами місцевого самоврядування на підставі заяви.

Прокоментуйте будь ласка, яким повинен бути зміст заяви.

Заява про вирішення земельного спору повинна містити:

  • найменування органу, до якого вона подається;
  • ім’я сторін, які беруть участь у земельному спорі, а також ім’я представника заявника, якщо заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку;
  • зміст вимог і виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги;
  • зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину;
  • перелік документів, що додаються до заяви. Серед них окрім документів, що посвідчують особу, можуть бути, зокрема, такі: копія документа, що посвідчує право на земельну ділянку; кадастровий план земельної ділянки із відображенням зон обмежень (обтяжень) прав на земельну ділянку та наявних земельних сервітутів (за наявності); копії документів, що підтверджують зміни, які відбулися у правовому режимі земельної ділянки; копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна; копії рішень органів місцевого самоврядування або судових органів щодо вирішення земельних спорів, якщо такі мали місце.

Ця заява підписується заявником або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо заява про вирішення земельного спору подається представником заявника, до заяви додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження.

Який термін розгляду цієї заяви?

Термін розгляду становить  один тиждень з дня подання заяви. Такі спори розглядаються за участю зацікавлених сторін. Причому, вони повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін при першому вирішенні питання і відсутності офіційної згоди на розгляд питання розгляд спору переноситься. Повторне відкладання розгляду спору може мати місце лише з поважних причин. Наголошую, що у рішенні органу місцевого самоврядування обов’язково визначається порядок його виконання. Рішення передається сторонам у триденний строк з дня його прийняття.

Таке рішення вступає в силу з моменту його прийняття. А оскарження цього рішення у суді призупиняє його виконання.Звертаю увагу, що виконання рішення не звільняє порушника від відшкодування збитків або втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва внаслідок порушення земельного законодавства.

Якщо ж  власники землі або землекористувачі незгідні з рішенням органів місцевого самоврядування, спір вирішується в судовому порядку?

Так, виключно судом вирішуються земельні спори щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Зазначимо, що для звернення до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою позивачу слід мати зареєстроване речове право на вказану земельну ділянку. Тобто, в нього повинно бути оформлене право власності, право оренди, право сервітуту чи інше речове право на земельну ділянку. Окрім того, позивачеві варто додати докази про перешкоди, які є на його земельній ділянці. Вони можуть бути у вигляді фото-відео фіксації, інформація про свідків, які можуть бути викликані та заслухані в судовому засіданні та інші докази. Також разом із позовною заявою до суду додаються квитанції про сплату судового збору, який сплачується в порядку, визначеному Законом України «Про судовий збір».  

Пам’ятайте, що позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування земельною ділянкою не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі. Питання захисту прав у сфері земельних правовідносин залишається важливим та актуальним для громадян України. Тому землевласникам та землекористувачам варто цікавитися  змінами у земельному законодавстві.

Ми продовжимо співпрацю зі Стрийським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги. А наразі нагадуємо, що консультація надана у рамках проекту «Програма прискорення приватних інвестицій у сільське господарство».  Разом з тим, інформуємо, що для отримання  безоплатної правової допомоги звертайтесь у зручний для Вас спосіб:

  • звернувшись до бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Сколе, вул. Чайківського, 6.
  • зателефонувавши: 066 682 52 40 (Сколівське бюро правової допомоги), на гарячу лінію: 0800 21 31 03
  • надіславши запит в месенджер нашої фейсбук сторінки:
  • https://www.facebook.com/Stryi.Legalaid.UA/
  • надіславши листа на адресу електронної пошти:
  • е-mail[email protected] (Сколівське бюро правової допомоги)
  • Ви можете також скористатися довідково-інформаційною платформою правових консультацій «wikilegalaid»:
  • https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php