Підприємці – платники єдиного податку 1-3 групи можуть подати річну декларацію у застосунку «Дія»
У Сколівській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляють, що підприємці – платники єдиного податку 1-3 груп можуть подати річну декларацію у застосунку Дія.
Як подати декларацію підприємцям 1 та 2 груп?
У застосунку «Дія» оберіть “Послуги” - “Податки ФОП” -“Декларації”
Вкажіть суму доходу за рік та контактні дані.
Дія заповнить дані про єдиний податок і єдиний внесок.
Уважно перевірте всю інформацію, щоб вона була достовірна.
Підпишіть декларацію Дія. Підписом.
Як подати декларацію підприємцям 3 групи?
У застосунку «Дія» у розділі “Послуги” -“Податки ФОП”- “Декларації”.
Вкажіть суму доходу лише за 4 квартал. «Дія» зробить запит до податкової на декларацію за три інші квартали і підтягне суму задекларованого доходу за 9 місяців.
Сума податку до сплати сформується автоматично, так само, як і дані про сплату єдиного внеску.
Відредагуйте усі дані та суми в декларації.
Підпишіть декларацію Дія. Підписом.
Потрібно провести звірку за платежами – скористайтеся власним ґаджетом
В Сколівській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадують, що будь-хто з платників має доступ до власної інформації стосовно своєї діяльності 24/7 за наявності ЕЦП. Так, в Е-кабінеті діє електронний сервіс, з використанням якого платники мають можливість доступу у режимі реального часу до даних інтегрованих карток платників податків, а також отримання підтверджуючого документу щодо стану розрахунків платника з бюджетом та фондами соціального та пенсійного забезпечення.
Тобто, платник податків має можливість безперешкодно у дистанційному режимі отримати інформацію щодо повноти та своєчасності розрахунків з бюджетами та фондами соціального та пенсійного забезпечення, а також провести звірку відповідності даних бухгалтерського обліку платника та даних органу ДПС.
Які доходи необхідно обов’язково задекларувати до 1 травня 2022 року
Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує, що з 1 січня 2022 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, отриманих впродовж 2021 року. Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2022 року громадяни, які отримали доходи, з яких у 2021 році не сплачено податок на доходи фізичних осіб.
Відповідно до вимог Податкового кодексу України обов’язковому декларуванню підлягають:
– доходи , з яких при нарахуванні або виплаті ПДФО не утримувався;
– доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);
– спадок від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;
– доходи від продажу інвестиційних активів;
– іноземні доходи.
Обов’язок громадянина подати річну податкову декларацію прописаний у Конституції України. Зокрема, стаття 67 Основного Закону нашої держави зобов’язує кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Для зручності платників та спрощення процедури декларування доходів громадянами, на офіційному вебпорталі ДПС в Електронному кабінеті у розділі «ЕК для громадян» працює електронний сервіс «Декларація про майновий стан і доходи». За допомогою цього сервісу можна заповнити декларацію та надіслати її до контролюючого органу в електронному вигляді з копіями первинних документів, зокрема, для використання права на податкову знижку.
Щодо заповнення ФОП податкової декларації про майновий стан і доходи
Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності (п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 ПКУ).
Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ (протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року).
Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 «Про затвердження форми податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи» (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2020 № 783).
Відповідно до п. 8 розд. IІІ Інструкції у відомостях про власне майно та/або майно, яке надається в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис):
1) зазначаються відомості про нерухоме (рухоме) майно, що перебуває у власності платника податку станом на кінець звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, відповідно до категорії об’єкта нерухомого майна.
Кожній категорії об’єктів майна призначається окремий номер: 1 – земельні ділянки; 2 – житлові будинки; 3 – квартири; 4 – садові (дачні) будинки; 5 – гаражі; 6 – водойми; 7 – автомобілі легкові; 8 – автомобілі вантажні (спеціальні); 9 – водні транспортні засоби; 10 – повітряні судна; 11 – мотоцикли (мопеди); 12 – інше нерухоме (рухоме) майно;
2) кожний об’єкт майна відображається платником податку окремо із зазначенням у графі:
1 – коду рядка;
2 – номера категорії об’єктів;
3 – місцезнаходження об’єкта нерухомого майна (країна, адреса) або марки (моделі) рухомого майна;
4 – року набуття права власності/року випуску (для рухомого майна);
5 -– загальної площі нерухомого майна (значення вказується у квадратних метрах);
6 – значення власної частки в загальній площі нерухомого майна;
7 – відмітки про надання майна в лізинг, оренду (суборенду, емфітевзис), житловий найм (піднайм) (вказується позначкою «х»).
Таким чином, фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування повинна подавати за результатами календарного року податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, в тому числі відомості про нерухоме та рухоме майно.
Яка ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується декларантом у разі, якщо сплата зазначеного збору здійснюється трьома рівними частинами
Відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:
5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
9 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
2,5 відс., як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Крім того, відповідно до п. 19 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ установлено, що тимчасово з 01 вересня 2021 року по 01 березня 2022 року ставка Збору, визначена п.п. 8.2 п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, застосовується у розмірі 7 відсотків. Як альтернативу платник податків може обрати ставку 9,5 відс. із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Таким чином, якщо фізична особа у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування обирає сплату Збору трьома рівними частинами, то така особа застосовує альтернативну ставку збору в залежності від задекларованих об’єктів.
Одночасно зауважуємо, що у разі вибору декларантом у межах одноразового (спеціального) добровільного декларування ставки Збору, що передбачає сплату такого платежу трьома рівними частинами, сплата Збору здійснюється декларантом: першого платежу – протягом 30 календарних днів з дати подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації; другого платежу – до 01 листопада 2023 року; третього платежу – до 01 листопада 2024 року (другий абзац п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).
На території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО, які включені до Державного реєстру РРО
Відповідно до пункту 3 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО з додержанням встановленого порядку їх застосування.
При цьому, відповідно до ст. 12 вищевказаного Закону на території України дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Нагадаємо, статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами і доповненнями визначено, що державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій – перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 15 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» із змінами і доповненнями, а також відповідають вимогам нормативних актів України.
Підстави анулювання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами
Шановні платники! Звертаємо Вашу увагу на те, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або тютюновими виробами анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі:
- заяви суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
- рішення про скасування державної реєстрації суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво);
- несплати чергового платежу за ліцензію;
- встановлення факту незаконного використання суб’єкта господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) марок акцизного податку (стосовно імпортерів);
- встановлення факту торгівлі суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;
- рішення суду про встановлення факту переміщення суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;
- порушення вимог ст. 15 прим. 3 Закону № 481 щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях;
- отримання від уповноважених органів інформації, що документи, копії яких подані разом із заявою на отримання ліцензії, не видавалися/не погоджувалися такими органами;
- встановлення факту подання заявником недостовірних даних у документах, поданих разом із заявою на отримання ліцензії;
- встановлення факту здійснення роздрібної торгівлі через реєстратори розрахункових операцій (книги обліку розрахункових операцій), не зазначені в ліцензії;
- встановлення факту відсутності суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії;
- порушення термінів звернення до органу ліцензування щодо зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання (у тому числі іноземному суб’єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії;
- відмови, без законодавчих підстав, від доступу представника контролюючого органу до проведення перевірки відповідно до вимог ст.ст. 80, 81 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI на підставі акта, складеного посадовими (службовими) особами податкового органу, який засвідчує факт відмови.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв’язку.
Що потрібно знати про РРО підприємцям, які займаються інтернет-торгівлею
Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області на постійній основі проводить семінари, тренінги, практикуми, гарячі лінії та інші заходи для суб’єктів господарювання, яким потрібно в своїй діяльності використовувати РРО/ПРРО.
Для підприємців-«спрощенців» на сьогодні одним з найактуальніших залишається питання необхідності застосування «касового апарату» при продажу товарів через Інтернет без передоплати із доставкою перевізником або через відділення організацій зв’язку.
Відповідно до норм чинного законодавства з 01.01.2022 року застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим для фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку ІІ-ІІІ групи при продажу товарів, робіт, послуг, у разі здійснення ними розрахункових операцій у розумінні Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Водночас частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходження, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.
Тобто, якщо споживач (клієнт) замовив товар на вебсайті продавця (Інтернет – магазин), не здійснював передоплату за замовлений товар, а доставка товару здійснюється службою доставки на підставі договору, відповідно до якого товар передається такій службі для доставки покупцю, то у такому випадку РРО та/або ПРРО застосовується службою доставки безпосередньо при отриманні нею коштів, як оплати за товар та передачу товару покупцю. Продавець зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну або інший супровідний документ, який буде свідчити про походження товару.
Також звертаємо увагу на те, що перерахунок коштів на поточний рахунок ФОП у формі IBAN не є розрахунковою операцією між продавцем та покупцем, а є банківською операцією.
Відповідно, у разі перерахунку покупцем коштів виключно на поточний рахунок у форматі IBAN, РРО/ПРРО продавцем не застосовується.
Ставки акцизного податку змінено!
Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області звертає увагу платників акцизного податку на набрання чинності норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень». Даним документом передбачено збільшення ставок акцизного податку на спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво. При цьому, слід враховувати, що зміни до підпункту 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу, щодо ставок акцизного податку на алкогольні напої, набирають чинності з першого числа третього місяця з дня набрання чинності цим Законом, тобто з 1 березня 2022 року.
Суб’єкти господарювання, які є виробниками спирту етилового, при реєстрації заявки на поповнення обсягів залишку спирту етилового в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, починаючи з 01.01.2022 року, застосовують ставку акцизного податку встановлену на дату реалізації спирту етилового, тобто у розмірі 133,31 грн за 1 літр 100-відс. спирту, за якою також здійснюють облік податкових пільг з операцій, що звільняються від оподаткування або оподатковується за нульовою ставкою акцизного податку. Виробники алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий, сплачують акцизний податок або подають контролюючому органу за своїм місцезнаходженням до отримання з акцизного складу спирту етилового податковий вексель, за ставками для цієї продукції, що діють до 1 березня 2022 року.
Реєстрація КОРО для РРО
Фахівці Сколівської ДПІ ГУ ДПС у Львівській області інформують, що відповідно до норм чинного законодавства реєстрація книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) здійснюється в контролюючому органі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Звертаємо увагу, що КОРО реєструється на кожний реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО). При цьому кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується. Перша КОРО для РРО реєструється одночасно з реєстрацією РРО. Датою реєстрації першої КОРО для РРО є дата реєстрації самого РРО.
Підставою для реєстрації другої та наступних КОРО для РРО в контролюючому органі є надходження до цього органу реєстраційної заяви за ф. № 1-КОРО (ідентифікатор J/F1311304) , яка має бути підписана керівником суб’єкта господарювання або фізичною особою – підприємцем чи представником суб’єкта господарювання із зазначенням дати подання.
Суб’єкти господарювання, які включені до системи подання податкових документів в електронній формі, можуть подавати заяви про реєстрацію КОРО для РРО в електронній формі засобами телекомунікацій в електронній формі.
Податкова соціальна пільга батькові, який утримує двох і більше дітей
віком до 18 років
Відповідно до п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України будь – який платник податку на доходи фізичних осіб має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, що у 2022 році складає 1240,50 гривень.
Платник податку, який утримує двох чи більше дітей віком до 18 років має право на податкову соціальну пільгу у розмірі 100 відс. суми пільги, яка визначена п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПКУ, у розрахунку на кожну таку дитину (п.п. 169.1.2 п. 169.1 ст. 169 ПКУ), що у 2022 році складає 1240,50 гривень.
У 2022 році розмір заробітної плати, що дає право на податкову соціальну пільгу, становить – 3470,00 грн. (прожитковий мінімум на працездатну особу у розмірі 2481 грн. х 1,4 та округлено до найближчих 10 гривень, згідно п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ).
При цьому граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків, визначається як добуток суми, визначеної у абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ – 3470 грн, та відповідної кількості дітей.
Яким нормативним документом керуватись при визначенні поняття «відокремлений підрозділ» для оприбуткування готівки (РРО/ПРРО)
Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п.п. 14.1.30 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України поняття відокремлені підрозділи, з метою оподаткування, вживається у значенні, визначеному Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ). Для розд. IV ПКУ поняття відокремленого підрозділу вживається у визначенні Господарського кодексу України.
Згідно з п. 1 ст. 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи (п. 2 ст. 95 ЦКУ).
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення (п. 3 ст. 95 ЦКУ).
Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) (п. 5 ст. 95 ЦКУ).
Відповідно до ст. 9 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями в ЄДР містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи.
Разом з тим, порядок ведення касових операцій у національній валюті України визначено постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» із змінами і доповненнями (далі – Положення № 148).
Підпунктом 2 п. 3 розд. І Положення № 148 встановлено, що відокремлені підрозділи – філії, представництва, відділення, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України, та інші структурні підрозділи (стаціонарні або пересувні), де реалізуються товари, надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
Враховуючи викладене, з метою визначення порядку оприбуткування готівки застосовується визначення відокремленого підрозділу у відповідності до вимог Положення № 148.
До якого фінансового року вперше застосовується подання платниками податків звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній
Відповідно до п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 Податкового кодексу України платник податків – резидент України, який належить до міжнародної групи компаній, у випадках, визначених у п.п. 39.4.10 п. 39.4 ст. 39 ПКУ, зобов’язаний подати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній в електронній формі з дотриманням вимог законів України від 22 травня 2003 року № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронні довірчі послуги».
Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній подається у разі, якщо сукупний консолідований дохід міжнародної групи компаній, в яку входить платник податків, за фінансовий рік, що передує звітному року, розрахований згідно зі стандартами бухгалтерського обліку, які застосовує материнська компанія міжнародної групи (а у разі відсутності інформації – відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку), перевищує еквівалент 750 млн. євро та за наявності однієї із таких обставин:
платник податків є материнською компанією міжнародної групи компаній;
материнська компанія міжнародної групи компаній уповноважує платника податків – резидента України на подання звіту у розрізі країн до контролюючого органу;
відповідно до вимог законодавства місцезнаходження материнської компанії міжнародної групи компаній подання звіту від такої міжнародної групи компаній не вимагається, і при цьому материнська компанія такої групи не уповноважує іншого учасника міжнародної групи на подання звіту в іншій іноземній юрисдикції, де передбачене його подання;
між Україною та відповідною іноземною юрисдикцією розташування материнської компанії міжнародної групи компаній або іншого учасника цієї групи, уповноваженого материнською компанією такої групи на подання звіту у розрізі країн, підписаний міжнародний договір, що передбачає можливість здійснення обміну податковою інформацією, але не набув чинності порядок обміну звітами у розрізі країн або наявні факти систематичного невиконання такого порядку. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднює перелік таких іноземних юрисдикцій на своєму офіційному веб-порталі не пізніше ніж за 60 календарних днів до граничного строку подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний рік.
Форма звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній та порядок його заповнення затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абзац дванадцятий п.п. 39.4.11 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).
Звіт у розрізі країн міжнародної групи компаній складається за фінансовий рік, встановлений материнською компанією міжнародної групи компаній, що може не збігатися з календарним роком, та подається протягом дванадцяти місяців після закінчення такого фінансового року (у разі відсутності відомостей про встановлений материнською компанією міжнародної групи компаній фінансовий рік – протягом дванадцяти місяців після закінчення календарного року) (абзац тринадцятий п.п. 39.4.11 п. 39.4 ст. 39 ПКУ).
Водночас, п. 53 підрозд. 10 розд. XX «Перехідні положення» встановлено, що норми п. 39.4 ст. 39 ПКУ, зокрема, щодо подання платниками податків звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній вперше застосовуються щодо фінансового року, який закінчується у 2021 році, але не раніше ніж у рік, в якому компетентними органами укладено багатосторонню угоду про автоматичний обмін міждержавними звітами (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports).
Форма Звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України 14.12.2020 № 764.
Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua
Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”
