Громадяни! Своєчасно задекларуйте доходи, отримані у 2023 році!

Дата: 29.04.2024 11:00

Кількість переглядів: 41

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує. Кампанія декларування доходів, одержаних протягом 2023 року триває. Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи встановлений Податковим кодексом України, згідно якого  передбачено обов’язкове подання декларації громадянами, що отримали доходи від:

• успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого та другого ступенів споріднення;
• від надання в оренду рухомого або нерухомого майна;
• від операцій з інвестиційними активами;
• від продажу власної сільськогосподарської продукції, якщо сума доходів за рік перевищує 12 розмірів мінімальної заробітної плати;
• від продажу власної продукції тваринництва, якщо сума доходів сукупно за рік перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати;
• іноземні доходи;
• доходи від продажу об’єктів рухомого та нерухомого майна;
• у разі отримання нецільової благодійної допомоги, якщо загальна сума такої допомоги перевищує граничний розмір, встановлений пп.169.4.1 п. 169.4  ст. 169 ПКУ;
• у разі отримання цільової благодійної допомоги, не використаної та не поверненої благодійнику у строки, визначені законодавством;
• від осіб, які не є податковими агентами (тобто іншим фізичним особам, які не зареєстровані, як самозайняті особи зокрема, від надання репетиторських, бухгалтерських та інших послуг);
• від операцій з інвестиційними активами;
• в інших випадках, передбачених ПКУ.

Зазначено, що для спрощення процедури декларування доходів для громадян Державною податковою службою України запроваджено сервіс – предзаповнення декларації про майновий стан і доходи, який доступний в Електронному кабінеті.

Також посадовці ознайомлювали платників з можливостями нового застосунку «Моя податкова», який є простим і зручним інструментом для отримання електронних сервісів податкової служби для громадян,  а також сплати податків з використанням платіжних систем.

Інформували про наявність на сайті ДПС України в розділі Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс вкладки «Програмні РРО», що містить актуальну та вичерпну інформацію щодо застосування програмного забезпечення, а також відповіді на питання суб’єктів господарювання. Фахівці ДПІ розповсюдили друковану продукцію.

Мінімальна заробітна плата

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє.

Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці. Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (ст.ст. 3–3¹ Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» із змінами, далі – Закон № 108).

Згідно з Бюджетним кодексом України розмір мінімальної заробітної плати визначається Законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до ст.ст. 35–36 Закону № 108, контроль за додержанням законодавства про оплату праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та податкові органи. Податкові органи мають право на проведення перевірки без попереднього попередження платника у випадках, передбачених законодавством. За порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством.

Згідно зі ст. 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, також несуть відповідальність.

Звертаємо увагу, що відповідно до ст. 24 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок (частина третя ст. 24 Закону № 1058).

Таким чином, через несплату або неповну сплату єдиного внеску наймані працівники втрачають страховий стаж та можливість одержання достойної пенсії за віком, по інвалідності, в зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законодавством.

Оскільки мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання, то працедавці зобов’язані неухильно дотримуватись чинного законодавства з питань оплати праці.

Нагадуємо, що з 01.04.2024 збільшується розмір мінімальної заробітної плати до 8000 грн, у погодинному розмірі – 48 гривень.

Щодо застосування РРО/ПРРО

платниками єдиного податку

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області  нагадує платникам податків, які обрали спрощену систему оподаткування, що, починаючи із 01.01.2022, втратили чинність норми Податкового кодексу України, які дозволяли не застосовувати РРО/ПРРО. З огляду на це платники податків (крім першої групи) при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО на загальних підставах.

Звертаємо увагу всіх платників податків, що добровільне виконання вимог законодавства у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», вбереже суб’єктів господарювання від додаткових витрат у вигляді штрафних (фінансових) санкцій.

Наголошуємо, що ДПС при організації та здійсненні контрольно-перевірочних заходів перевіряє лише тих суб’єктів господарювання, у діяльності яких існують ризики порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, тих суб’єктів господарювання, які не зареєстрували РРО/ПРРО за наявності такого обов’язку, та тих, щодо яких у контролюючого органу відсутня інформація про проведення розрахунків через РРО/ПРРО.

Платникам податків!

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області звертає увагу, що відповідно до п. 6 розділу II Порядку заповнення реквізиту «Призначення платежу» платіжної інструкції під час сплати (стягнення) податків, зборів, митних, інших платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внесення авансових платежів (передоплати), грошової застави, а також у разі їх повернення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.03.2023  № 148 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2023 за № 528/39584) (із змінами) при сплаті коштів на єдиний рахунок, відкритий у Державній казначейській службі України і на ім’я ДПС, платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції може:

1) не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює тільки поле «Додаткова інформація запису» з інформацією щодо переказу коштів у довільній формі.

При цьому платник, використовуючи засоби електронного кабінету, може:

- визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки;

- не визначати напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка. У такому разі кошти перераховуються з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки на підставі податкової інформації, визначеної п. 35 прим.1.5 ст. 35 прим.1 Податкового кодексу України;

2) самостійно визначити напрям/напрями перерахування коштів з єдиного рахунка на бюджетні/небюджетні рахунки.

У такому випадку платник у реквізиті «Призначення платежу» платіжної інструкції заповнює з переліку полів, наведених у пункті 1 розділу ІІ Порядку, такі поля:

«Номер рахунку»;

«Сума податку»;

«Інформація про податкове повідомлення (рішення)»;

«Додаткова інформація запису».

У полі «Номер рахунку» платник заповнює номер бюджетного/небюджетного рахунку;

у полі «Сума податку» платник заповнює суму, яка має бути зарахована на бюджетний/небюджетний рахунок;

у полі «Інформація про податкове повідомлення (рішення)» платник заповнює номер податкового повідомлення-рішення/рішення/вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску (у разі якщо кошти сплачуються на підставі таких документів);

у полі «Додаткова інформація запису» платник заповнює інформацію щодо переказу коштів у довільній формі.

Щодо коригування у звітності сум єдиного внеску та реквізитів, що стосуються застрахованої особи у зв’язку з виправленням помилок

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області звертає увагу, що форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 із змінами та доповненнями.

Проведення коригувань Розрахунку здійснюється відповідно до розд. V Порядку.

Згідно з п. 5 розд. V Порядку після закінчення строку подання Розрахунку з типом «Звітний» та/або «Звітний новий» подається Розрахунок з типом «Уточнюючий». Уточнюючий Розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди.

Відповідно до п.п. 5 п. 9 розд. V Порядку у разі виявлення платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) або його правонаступником в додатку 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам» (далі – Додаток 1) до Розрахунку помилки лише в реквізитах, що стосуються застрахованої особи та не стосуються сум нарахованого єдиного внеску, у відповідному додатку з типом «Уточнюючий» проводиться коригування лише за рядками, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку (для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення).

Для виключення одного помилкового рядка з попередньо поданої (прийнятої) інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у відповідній графі додатків указати «1» – на виключення рядка (абзац третій п. 6 розд. V Порядку).

Для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у відповідній графі додатків указати «0» – на введення рядка (абзац четвертий п. 6 розд. V Порядку).

Відповідно до абзацу шостого п. 6 розд. V Порядку заповнення «Уточнюючого» Розрахунку коригування сум єдиного внеску проводиться з використанням типів нарахувань 2 та 3, передбачених п. 1 розд. IV Порядку, при цьому положення зазначені в абзацах третьому – п’ятому п. 6 розд. V Порядку для коригування сум єдиного внеску (тобто ознака «0» – якщо потрібно ввести рядок чи ознака «1» – якщо потрібно вивести рядок) не застосовуються.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду при поданні включив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб, які не були вчасно внесені або збільшив їх, то таке збільшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 2.

Якщо в Додатку 1 до Розрахунку з типом «Уточнюючий» платник єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду під час подання виключив відомості, що стосуються однієї або декількох застрахованих осіб або зменшив їх, то таке зменшення проводиться у додатках стосовно застрахованих осіб з типом нарахувань 3.

Згідно з п.п. 7 п. 9 розд. V Порядку якщо платнику єдиного внеску поза межами звітного (податкового) періоду необхідно одночасно уточнити інформацію щодо реквізитів та сум нарахованого єдиного внеску стосовно застрахованих осіб у Додатку 1 до Розрахунку, поданого з типом «Звітний» або «Звітний новий», формується та подається до контролюючого органу Розрахунок з типом «Уточнюючий».

Спочатку у Розрахунку з типом «Уточнюючий» платником єдиного внеску проводиться коригування реквізитів, які уточняються на підставі інформації з попередньо поданого Розрахунку з типом «Звітний» або «Звітний новий» у порядку, визначеному абзацом п’ятим п. 6 розд. V Порядку, а саме: для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно виключити помилкову інформацію та ввести правильну інформацію, тобто повністю заповнити два рядки, один з яких виключає попередньо внесену інформацію, а другий вносить правильну інформацію. У такому разі в першому рядку відповідної графи указується «1» – рядок на виключення, а в другому – «0» – рядок на введення.

Потім формується Розрахунок з типом «Уточнюючий» для коригування показників єдиного внеску у порядку, визначеному абзацом шостим п. 6 розд. V Порядку з використанням типів нарахувань 2 та 3.

Для проведення коригувань платнику податків необхідно сформувати та подати Розрахунок з типом «Уточнюючий», який має містити обов’язкові реквізити, визначені в рядках 01 – 05 та у рядку 031 для платників єдиного внеску, а також інформацію про додатки, у яких буде проводитись коригування, та їх кількість, що визначені в рядку 06 Розрахунку. При цьому додатки, інформація щодо яких не коригується, у рядку 06 не вказуються та відповідно не подаються (п. 8 розд. V Порядку).

Нарахування орендної плати за земельну ділянку

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області доводить до відома, що згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 161) відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом № 161, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269 ПКУ).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом (ст. 17 Закону № 161).

Договір оренди землі припиняється в разі, зокрема закінчення строку, на який його було укладено (ст. 31 Закону № 161).

Згідно зі ст. 33 Закону № 161 після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов’язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов’язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права (ст. 19 Закону № 161, ст. 125 Земельного кодексу України).

Офіційне визнання і підтвердження державою фактів зміни речових прав на нерухоме майно забезпечується шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі поданої заяви та документів для проведення державної реєстрації таких змін (п. 1 частини першої ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Якщо договір містить умову про його поновлення після закінчення строку, на який його укладено, цей договір поновлюється на такий самий строк і на таких самих умовах. Поновленням договору вважається поновлення договору без вчинення сторонами договору письмового правочину про його поновлення в разі відсутності заяви однієї із сторін про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору. Вчинення інших дій сторонами договору для його поновлення не вимагається (частина друга ст. 126¹ Земельного кодексу України).

Враховуюче викладене, якщо суб’єкт господарювання продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди та не отримав письмового заперечення від органу місцевого самоврядування (орендодавця) щодо використання земельної ділянки, то до укладання договору оренди на новий строк такий суб’єкт господарювання має сплачувати орендну плату відповідно до умов попереднього договору оренди землі.

При цьому річна сума орендної плати не може бути меншою розміру, встановленого п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ.

Оновлення порядку повернення податкової знижки

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує.

З 11.03.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.02.2024 № 52 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 23.02.2024 за № 274/41619) (далі – Наказ № 52), яким внесено зміни до Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені (далі – Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08 квітня 2019 р. за № 370/33341), із змінами.

Змінами Порядок приведено у відповідність до законів України:

- від 15 серпня 2022 року № 2520-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сприяння розвитку волонтерської діяльності та діяльності неприбуткових установ та організацій в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України»;

- від 10 серпня 2023 року № 3317-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»;

- від 12 січня 2023 року № 2888-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо платіжних послуг».

Наказ № 52 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 11.03.2024 № 23.

Орендуєте земельну ділянку – зареєструйте договір!

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує, що відповідно до ст. 1. Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (із змінами) оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року   № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім випадків консервації таких земельних ділянок або визнання земельних ділянок забрудненими (потенційно забрудненими) вибухонебезпечними предметами) (п. 288.4 ст. 288 ПКУ).

Пунктом 288.5 ст. 288 ПКУ визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

• згідно з п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПКУ не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування – не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, – у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь – не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області;

- не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки (п.п. 288.5.2 п.288.5 ст. 288 ПКУ);

- може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах (п.п. 288.5.3 п. 288.5 ст. 288 ПКУ);

- для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, не може перевищувати розміру земельного податку (п.п. 288.5.4 п. 288.5 ст. 288 ПКУ).

Щодо новацій в частині плати за землю

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує, що 16 березня 2024 року набрали чинності окремі норми Закону України від 23 лютого 2024 року № 3603-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення онлайн-комунікації з платниками податків та уточнення окремих положень законодавства» (далі – Закон № 3603).

Так, п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) Законом № 3603 доповнено, зокрема новим п.п. 69.141, відповідно до якого не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, дані про знищення яких та дані про земельні ділянки, на яких були розташовані зазначені об’єкти нерухомого майна, внесені до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України (далі – Реєстр майна), в межах площ (земельних ділянок), визначених цим підпунктом.

Площі земельних ділянок, на які поширюється дія цього підпункту, обмежуються:

- для фізичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості:

у селах – не більш як 0,25 гектара,

у селищах – не більш як 0,15 гектара,

у містах – не більш як 0,1 гектара;

- для фізичних та юридичних осіб – власників знищених об’єктів нежитлової нерухомості та юридичних осіб – власників знищених об’єктів житлової нерухомості:

100 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості дорівнює або перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна;

50 відсотків площі земельної ділянки – у разі якщо загальна площа знищеного об’єкта житлової або нежитлової нерухомості не перевищує одну третину загальної площі земельної ділянки, на якій був розташований такий зруйнований об’єкт нерухомого майна.

Плата за землю за земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, знищені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, не нараховується і не сплачується за період починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, до останнього числа місяця, у якому зареєстровано речове право на новозбудований на такій земельній ділянці об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, або до останнього числа місяця, в якому припинено або скасовано воєнний стан в Україні, але не пізніше ніж до 01 січня 2026 року.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом № 3603 відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували податкові зобов’язання з плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов’язання з плати за землю за період починаючи з першого числа місяця, на який припадає дата знищення нерухомого майна, згідно з Реєстром майна, шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій.

Складені, надіслані (вручені) податкові повідомлення-рішення про сплату плати за землю за земельні ділянки, визначені цим підпунктом, підлягають скасуванню (відкликанню), а грошові зобов’язання та податковий борг, визначені контролюючим органом по платі за землю, – анулюванню.

Надмірно сплачені суми плати за землю, що виникли внаслідок скасування (відкликання) податкових повідомлень-рішень, підлягають зарахуванню виключно в рахунок майбутніх платежів з цього податку, крім випадків:

- якщо у такого платника наявний податковий борг з плати за землю – надміру сплачені суми зараховуються в рахунок погашення такого боргу;

- якщо обов’язок внесення плати перейшов до іншого суб’єкта з підстав, передбачених статтею 120 Земельного кодексу України щодо зміни власника об’єкта нерухомого майна, – сума внесеної плати за зверненням попереднього користувача зараховується в рахунок майбутніх платежів з плати за землю нового користувача такої земельної ділянки, за умови відшкодування новим користувачем земельної ділянки, який придбав нерухоме майно, попередньому користувачу суми внесеної ним до бюджетів плати за висновком контролюючого органу про таку суму.

Швидко подати податкову декларацію можна за допомогою Електронного кабінету

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нагадує, що з 01 січня 2024 року триває кампанія декларування громадянами доходів, отриманих протягом 2023 року.

Подати податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) можна дистанційно за допомогою сучасного сервісу ДПС – Електронного кабінету.

Зробити це дуже просто:

Увійдіть до Електронного кабінету за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua або через вебпортал ДПС https://tax.gov.ua.

Пройдіть електронну ідентифікацію онлайн (за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП), Інтегрованої системи електронної ідентифікації – id.gov.ua (MobileID та BankID), Дія Підпис або «хмарного» КЕП) для отримання доступу до приватної частини.

Зверніть увагу на адресу реєстрації та адресу фактичного проживання, яка висвічується на екрані (адреса фактичного проживання може бути відмінною від адреси фактичного проживання у фізичних осіб - тимчасово переміщених осіб, які подали заяву за формою 5-ДР).

Зайдіть до меню «ЕК для громадян».

Для автоматичного заповнення Декларації отримайте інформацію з Державного реєстру фізичних осіб – платників податку (далі – ДРФО) про джерела та суми нарахованого (виплаченого) доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Для цього оберіть вкладку «Запит про суми виплачених доходів», натисніть «Створити». Вкажіть необхідний період, збережіть, підпишіть за допомогою КЕП та натисніть «Відправити».

Після отримання відповіді оберіть вкладку «Податкова декларація» та натисніть «Створити».

Надав відповіді на запитання в анкеті, що з’явиться на екрані, визначте необхідну категорію:

- громадянин – обирає платник податків, який зобов’язаний подати декларацію або виявив бажання задекларувати доходи, або підприємці, які станом на 31 грудня звітного року перебували на спрощеній системі оподаткування, але у таких осіб виникає обов’язок щодо декларування доходів, отриманих як громадянин;

- підприємець – обирає фізична особа-підприємець, який протягом звітного (податкового) року перебував на загальній системі оподаткування;

- особа, яка провадить незалежну професійну діяльність/член фермерського господарства – обирають особи, які в контролюючих органах зареєстровані як самозайняті особи, що провадять незалежну професійну діяльність (адвокати, нотаріуси, арбітражні керуючі, приватні виконавці, судові експерти) або члени фермерського господарства;

- особа, яка заявляє право на податкову знижку – обирає особа, яка вирішила скористатися правом на податкову знижку відповідно до ст. 166 Податкового кодексу України.

Надайте відповіді на питання, які висвічуються на екрані, щодо виду отриманого доходу. На підставі відповідей до Декларації автоматично додаються необхідні додатки.

На екрані відкривається Декларація з заповненими даними з ДРФО. У разі якщо Ви отримували доходи, які не включені до ДРФО (наприклад, іноземні доходи), то зазначте такі доходи у відповідному рядку декларації.

Заповніть Декларацію та додатки до неї (за наявності). Інформація, внесена до додатків, автоматично переноситься до основних розділів Декларації, суми податкових зобов’язань перерахуються автоматично.

За необхідності додайте до Декларації додатки довільного формату. Для цього у розділі VIII натисніть «+», заповніть відповідні графи та у графу «Найменування файлу документа» підтягніть файл у форматі pdf.

Перевірте заповнену Декларацію та, якщо все вірно, натисніть «Зберегти».

Підпишіть документ за допомогою КЕП та направте до контролюючого органу.

Перевірте отримані повідомлення: Відповідь № 1 (Повідомлення про отримання документу) та Відповідь № 2 Фінальна (Повідомлення про результати обробки Декларації). У разі необхідності повідомлення можна завантажити у форматі pdf.

Нагадуємо, що для зручності платників на вебпорталі ДПС у розділі «Онлайн-навчання» (за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/onlayn-navchannya) розміщені інструктивні матеріали з питань роботи в Електронному кабінеті.

Які довідки можуть отримати платники податків звернувшись до Центру обслуговування платників Сколівської ДПІ

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує.

Надання якісного сервісу платникам – пріоритет в роботі податкової служби.

Однією з адміністративних послуг, що надаються податковою службою Сколівщини є видача довідок.

Звернувшись до податкової, платники мають можливість отримати:

- довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію);

- довідку про сплату податкових зобов’язань платником податку – резидентом, який виїжджає за кордон на постійне місце проживання, та про відсутність податкових зобов’язань;

- довідку про доходи;

- довідку про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи);

- підтвердження статусу податкового резидента України;

- довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.

Також, таку інформацію можна отримати без особистого відвідування центрів надання послуг, користуючись  електронними сервісами ДПС, які покликані зробити процес отримання інформації максимально швидким та зручним для платників. Так, отримати запитувану інформацію можна:

шляхом надсилання запиту за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua);

через мобільний  застосунок «Моя податкова» (подання запиту - розділ «Послуги», запитувана інформація буде доступною у розділі «Повідомлення»);

на порталі  Дія, обравши серед популярних послуг довідку про доходи та вказавши необхідний період (про готовність довідки надійде сповіщення на електронну пошту).

 Алгоритм розрахунку податкової знижки в частині сум витрат на сплату страхових внесків, сплачених за договорами довгострокового страхування життя

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує, що порядок застосування платником податку – фізичною особою права на податкову знижку передбачений ст. 166 розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ).

Підпунктом 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ передбачено, що платник податку має право включити до податкової знижки, зокрема, суму витрат на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

а) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ (у 2023 році: 2684,00 грн. х 1.4 = 3760,00 гривень);

б) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відс. суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2023 році: 2684,00 грн. х 1.4 х 50 відс. = 1880,00 гривень).

Наприклад, якщо договір страхування життя, що передбачає сплату платником податків страхового платежу (страхового внеску, страхової премії) за рік у сумі 25000 грн., розпочинався 14 серпня 2023 року і платником податків у серпні 2023 року сплачено страховий платіж за рік у сумі 25000 грн. (з 14.08.2023 по 13.08.2024), то з урахуванням норм п.п. «а» п.п. 166.3.5 ПКУ платник податку має право віднести на витрати суму фактичних витрат за 5 місяців дії договору у звітному податковому 2023 році, що не перевищує 18800,00 грн. (3760,00 грн. х 5 місяців).

При страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення за вищезазначеними умовами понесених витрат платник податку має право віднести на витрати суму, що не перевищує 9400,00 грн. (3760,00 грн. х 5 місяців х 50 відсотків).

Отже, нормами ПКУ передбачено, що платник податків має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), які не мають перевищувати обмеження, встановлені підпунктами «а» та «б» п.п. 166.3.5 п. 166.3 ст. 166 ПКУ, у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування.

Хто не сплачує мінімальне податкове зобов’язання

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує, що згідно з п.п. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України визначення загального мінімального податкового зобов’язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.

МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема, документів, що підтверджують право власності/користування.

Згідно з п.п. 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПКУ платник податку, який отримав податкове повідомлення-рішення з визначеною контролюючим органом сумою мінімального податкового зобов’язання та/або розрахованою сумою річного податкового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб, зобов’язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Водночас, згідно з п.п. 37.3.2 п. 37.3 ст. 37 ПКУ підставами для припинення податкового обов’язку, крім його виконання, є зокрема, смерть фізичної особи.

Також передбачено, що  відповідно до п. 38 прим. 1.2 ст. 38 Податкового кодексу України від сплати МПЗ звільняються власники або користувачі:

- земельних ділянок, що використовуються дачними та садівничими кооперативами;

- земель запасу;

- не витребуваних земельних часток (паїв);

- земельних ділянок, які розміщені у Чорнобильській зоні;

- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать до власності та/або на праві користування станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населеного пункту;

- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв’язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами. 

Змінили адресні дані – повідомте податкову

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області звертає увагу, що серед податків, які формують місцевий бюджет, є майнові податки, які в повному обсязі наповнюють місцеву скарбницю і від їх надходжень залежить фінансування та виконання програм розвитку громади, де ви проживаєте. 

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, податкової службою забезпечується надсилання громадянам податкових повідомлень-рішень про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, плати за землю, транспортного податку  та відповідні платіжні реквізити. 

При  цьому податкові повідомлення-рішення  надсилаються платникам за адресами згідно з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків. 

Якщо у вас відбулись зміни адресних даних, то вам необхідно повідомити контролюючому органу відомості про такі зміни протягом місяця з дня їх виникнення шляхом подання відповідної заяви за формою №5ДР або заяви за формою №5ДРП. 

Це передбачено нормами Податкового кодексу України (пункт 70.7 статті 70 Кодексу). 

Зверніть увагу, що контролюючий орган має право визначити суми податку на майно за три звітні податкові роки. Тож принцип «незнання законів» не звільняє від сплати податків та діє при визначенні податкових зобов’язань для кожного платника податків в Україні. 

Тому, у разі якщо ви, як жителі громади, ідентифікуєте себе як платників податку на нерухоме майно чи земельного податку, але не отримували раніше повідомлень про сплату, вам необхідно  звернутись до Сколівської ДПІ  (Центру обслуговування платників) за адресою : м. Сколе, вул. Князя Святослава , буд.5а  для проведення звірки та/або отримання консультації. 

Щодо електронного листування

з податковими органами

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області звертає увагу, платників податків про можливості Електронного кабінету платника, зокрема щодо можливості електронного листування з податковими органами.

Для цього в меню «Листування з ДПС» Електронного кабінету необхідно заповнити всі запитувані реквізити.

Протягом одного робочого дня після надсилання листа до органу ДПС автора електронного листа буде повідомлено про вхідний реєстраційний номер та дату реєстрації запиту в органі ДПС, до якого даний запит направлено. Інформацію щодо отримання та реєстрації листів в органі ДПС користувач може переглянути у вкладці «Вхідні документи» режиму «Вхідні/вихідні документи».

Цей режим надає доступ до вхідної та вихідної кореспонденції користувача Електронного кабінету, зокрема до квитанцій щодо прийняття та обробки податкової звітності, інформаційних повідомлень, кореспонденції надісланої користувачу Електронного кабінету, а також надісланих користувачем документів (крім податкової звітності і ПН/РК).

« повернутися