У Славській громаді попрощалися з Героєм Володимиром Гузенком з Тернавки
У цей теплий та сонячний осінній день, 22 жовтня, Славська громада прощалась з Героєм Володимиром Гузенком.
Володя, як називають воїна рідні, народився і виріс у селі Тернавка. До війни займався столярством і будівництвом, його згадують як майстра на всі руки. Односельці з теплом говорять – Володя нікому не відмовив, завжди допомагав, був щирим, працьовитим і відданим своїй справі.
Коли ворог ступив на українську землю, Володимир пішов до війська. Його покликом було переконання: хто має йти, якщо не він? Служив стрільцем-номером обслуги в 3 механізованому батальйоні військової частини А4808.
Своє переконання воїн проніс крізь усі випробування війни. Відданий присязі та служінню українському народові, Володимир до останнього боронив рідну землю від агресора.
Загинув під час виконання бойового завдання в межах н.п. Времівка, Волноваського району Донецької області. Довгий час воїна вважали безвісти зниклим, родина плекала надії, що він ось-ось повернеться..
У Героя залишилась велика дружня сім'я – любляча тітка Оля, яка замінила Володі матір практично з народження, дочка Христина, рідний брат-близнюк Ігор. Друзі, родина, односельці – усі в скорботі за втратою світлої рідної людини – сина, батька, брата, побратима.
Чин похорону розпочався на подвір’ї рідного дому. Після молебні в церкві Введення Пресвятої Богородиці воїна поховали біля храму у Тернавці. На знак пошани до подвигу Володимира у служінні Україні воїни-побратими передали родині Державний Прапор.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Разом з вами розділяємо біль непоправної втрати. Нехай Господь упокоїть Героя посеред святих своїх.
Світла пам’ять і вічна шана Володимиру Гузенку! Честь!
