Трудові права осіб з інвалідністю

Дата: 01.09.2021 14:59

Кількість переглядів: 2082

Національним законодавством передбачено ряд спеціальних заходів, які покликані забезпечити повноцінну участь осіб із інвалідністю у різних галузях життєдіяльності людини. Сьогодні ми детальніше зупинимося на гарантіях осіб з інвалідністю у сфері зайнятості. До розмови ми запросили Романію Мандзій, фахівчиню Новороздільського бюро правової допомоги Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Романіє, розкажіть, які гарантії мають особи з інвалідністю при прийнятті на роботу?

Якщо роботодавець приймає на роботу особу з інвалідністю, то він не має права встановлювати їй випробування за умови, що такий працівник направлений на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи.

Які документи слід мати особі з інвалідністю при прийомі на роботу?

Разом із документами, які підтверджують особу, здобуття відповідного рівня освіти, наявність кваліфікації та досвіду роботи в певній сфері, при прийомі на роботу особі з інвалідністю потрібно надати документи, які підтверджують наявність в неї інвалідності та містять висновки про умови та характер праці особи з інвалідністю. Такими документами є:

• довідка МСЕК

• виписка з акта огляду в МСЕК (роботодавцеві надаються копії та пред’являються оригінали);

• індивідуальна програма реабілітації інваліда (обов’язкова для виконання всіма роботодавцями).

Чи ці документи обов’язково подавати особі із інвалідінстю при прийомі на роботу?

Так, подання цих документів є обов’язковою умовою. Адже забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров'я.

Які пільги мають працюючі особи з інвалідністю?

Працюючі особи з інвалідністю мають ряд пільг. Вони стосуються як їхнього робочого часу, так і відпочинку.

Щодо робочого часу, то, по-перше, на прохання працівника з інвалідністю роботодавець повинен встановити йому неповний робочий час тієї тривалості, про яку просить працівник і створити пільгові умови праці.

Зазначу, що в такому випадку особа з інвалідністю може працювати:

— неповний робочий день (скорочується тривалість щоденної роботи);

—неповний робочий тиждень (тривалість робочого дня залишається нормальною, але кількість робочих днів на тиждень зменшується);

— або ж може поєднувати неповний робочий день із неповним робочим тижнем.

Важливо, звернути увагу, що оплата праці при неповному робочому часі здійснюється пропорційно відпрацьованому часу або залежно від вироблення. 

По-друге, працівники з інвалідністю можуть залучатися до роботи  у нічний час (з 22:00 до 6:00) лише з їх згоди і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

По-третє, залучення осіб з інвалідністю до наднормових робіт також можливе лише з їх згоди і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Щодо відпочинку, то працівник з інвалідністю в порівнянні з іншими має право на тривалішу відпустку, як оплачувану, так і без збереження заробітної плати, та більшу свободу у виборі часу перебування у відпустці. Розглянемо детальніше.

Так, тривалість щорічної основної відпустки осіб з інвалідністю складає:

— для інвалідів I і II груп — 30 календарних днів;

— для інвалідів III групи — 26 календарних днів.

Варто зауважити, що особа з інвалідністю має право взяти таку відпустку в слушний для неї час. 

У перший рік роботи право на відпустку працівник-інвалід має до закінчення шестимісячного строку безперервної роботи на підприємстві. 

За бажанням працівника з інвалідністю  роботодавець зобов’язаний   надати йому відпустку без збереження зарплати щорічно тривалістю:

— до 30 календарних днів — для інвалідів III групи;

— до 60 календарних днів — для інвалідів I і II груп.

Романіє, інколи бувають ситуації, що внаслідок погіршення  здоров’я особа не може виконувати роботу, обумовлену трудовим договором, з якою без проблем справлялась раніше. Чи має право роботодавець в цьому випадку звільнити таку особу?

Якщо працівник за станом здоров’я, відповідно до  медичного висновку, не може виконувати певні трудові обов’язки, то роботодавець повинен надати такому працівникові тимчасово або без обмеження строку легшу роботу, а не звільняти його.

Більше того, при переведенні працівника за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу законодавство гарантує йому попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням.

Ми і надалі продовжимо співпрацю зі Стрийським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Разом з тим, інформуємо, що для отримання  безоплатної правової допомоги звертайтесь у зручний для Вас спосіб:

• звернувшись до бюро правової допомоги, яке знаходиться за адресою: м. Сколе, вул. Чайківського, 6.

• зателефонувавши: 066 682 52 40 (Сколівське бюро правової допомоги), на гарячу лінію: 0800 21 31 03

• надіславши запит в месенджер нашої фейсбук сторінки:

• https://www.facebook.com/Stryi.Legalaid.UA/

• надіславши листа на адресу електронної пошти:

• е-mailskole@legalaid.lviv.ua (Сколівське бюро правової допомоги)

• Ви можете також скористатися довідково-інформаційною платформою правових консультацій «wikilegalaid»:

• https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php

« повернутися до розділу «Рекомендації міністра юстиції, БПД та державної фіскальної служби»