«Про строки позовної давності у трудових спорах»
Строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, ми називаємо позовною давністю. Важливо знати, що пропущення цього строку може стати причиною відмови у задоволенні позову. Звичайно, можна клопотати про поновлення процесуальних строків. Але для цього необхідно навести аргументи, які би переконали суддю, що в особи були наявні вагомі обставини, які спричинили пропущення строків. Ми вже розповідали про загальну позовну давність. І Ви уже знаєте, що вона становить три роки, але не слід забувати, що є багато винятків з цього правила. Зокрема, це стосується позовної давності у трудових спорах.
Саме тому, сьогодні ми детальніше розглянемо цю тему, і допоможе нам в цьому Романія Мандзій, фахівчиня Новороздільського бюро правової допомоги.
Отож, п. Романіє, які строки позовної давності застосовуються у трудових спорах?
Насправді, різні! Це залежить від характеру трудового спору. Так, може застосовуватися 1 місяць, 3 місяці, 1 рік або ж взагалі без обмеження будь-яким строком.
Пропоную детально розглянути, у яких конкретно справах застосовується кожен із них.
Так, у справах про поновлення на роботі застосовується найкоротший строк позовної давності, а саме в 1 місяць. Відлік цього строку розпочинається з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Натомість у справах щодо порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
З метою вирішення будь-якого іншого трудового спору працівник може звернутися до суду протягом 3-х місяців, з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого трудового права.
Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Розкажіть детальніше, в яких саме трудових справах застосовується тримісячний строк позовної давності.
Отож, працівник може звернутися до суду протягом 3-х місяців, з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого трудового права, зокрема, у справах про:
- зобов’язання із працевлаштування;
-стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні;
-відшкодування звільненому працівнику моральної шкоди, завданої затримкою розрахунку при звільненні;
-стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зумовленого, наприклад, незаконною відмовою прийняти на роботу, несвоєчасним оформленням трудового договору, незаконним усуненням від роботи, незаконним звільненням чи переведенням на інше місце роботи, затримкою видачі трудової книжки;
-оскарження дисциплінарних стягнень, тощо.
Романіє, які це справи про зобов’язання із працевлаштування?
Розглянемо на прикладі. Частиною третьою статті 184 Кодексу законів про працю України встановлено гарантії для окремих категорій працівників. Зокрема, заборонено звільнення вагітної жінки у зв’язку із закінчення строку трудового договору без її подальшого обов`язкового працевлаштування.
Наголошую, що у разі невиконання власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом протягом трьох місяців обов`язку щодо працевлаштування звільненої вагітної жінки у зв’язку із закінченням строкового трудового договору, вона може звернутися з позовом до суду з вимогою про виконання колишнім роботодавцем зобов`язання щодо її працевлаштування.
Варто зазначити, що суди чітко відмежовують справи про зобов’язання щодо працевлаштування від справ про поновлення на роботі. І це не дивно, адже справи про зобов’язання щодо працевлаштування випливають з обов’язку роботодавця працевлаштувати звільненого працівника, який має певні гарантії, а справи про поновлення на роботі - зі звільнення працівника без законних на це підстав.
А чи можна поновити строки звернення до суду у трудових спорах у випадку їх пропуску?
Кодекс законів про працю України дає таку можливість, але лише за умови, що строки пропущено з поважних причин.
Варто зауважити, що при розгляді трудових спорів строки позовної даності застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.
Дякуємо, пані Романіє, за розмову. Разом з тим, інформуємо, що для отримання безоплатної правової допомоги звертайтесь у зручний для Вас спосіб:
- Бюро правової допомоги знаходиться за адресою: м. Сколе, вул. Чайківського, 6.
- зателефонувавши: 066 682 52 40 (Сколівське бюро правової допомоги), на гарячу лінію: 0800 21 31 03
- надіславши запит в месенджер нашої фейсбук сторінки:
- https://www.facebook.com/Stryi.Legalaid.UA/
- надіславши листа на адресу електронної пошти:
- е-mail skole@legalaid.lviv.ua (Сколівське бюро правової допомоги)
- Ви можете також скористатися довідково-інформаційною платформою правових консультацій «wikilegalaid»:
- https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php
« повернутися до розділу «Рекомендації міністра юстиції, БПД та державної фіскальної служби»