Коли підприємці - єдинники можуть не застосовувати РРО?
З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку другої - четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:
- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; (Постановою КМУ від 16.03.2017 № 231 затверджений перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій).
- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; (визначення виробів медичного призначення та лікарських засобів регулюється Законом України від 04.04.1996 № 123/96-ВР «Про лікарські засоби» із змінами та доповненнями. Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457 із змінами, якою передбачено код 86 «Охорона здоров’я»).
- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння; (при перевищенні в календарному році обсягу доходу понад 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (в 2021 році - 1 млн 320 тис грн)).
З 1 січня 2022 року РРО та/або програмні РРО повинні застосовувати всі фізичні особи – підприємці - платники єдиного податку (крім ФОП - платників єдиного податку першої групи).
Зазначена норма передбачена п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ. Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.
За який звітний період, в який термін та в якому вигляді ФОП, що припинив підприємницьку діяльність, подає останню податкову декларацію платника єдиного податку ?
Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі, зокрема, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – Єдиний державний реєстр) запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи підприємця – з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця (п.п. 65.10.1 п. 65.10 ст.65 ПКУ).
Також слід пам’ятати, що згідно норм ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.
У разі якщо після внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як само зайнятої особи.
Згідно з п.п. 2 п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою – підприємцем відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
У разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов’язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому анульовано реєстрацію за рішенням контролюючого органу на підставі отриманого від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абзац перший п.295.8 ст.295 ПКУ).
У разі державної реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення ( п.294.6 ст.294 ПКУ).
Слід зазначити, що з 01.04.2021 податкова декларація платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця подається за формою, у складі якої передбачено подання звітності про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) до органу ДПС за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Таким чином, фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, подають Декларації востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року, у строки - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або до закінчення такого звітного періоду на який припадає дата ліквідації.
У полі 8 «Особливі відмітки» Декларації у рядку 8.1 «платника податку, що подає декларацію за останній податковий (звітний) період, на який припадає дата державної реєстрації припинення» проставляється позначка «+».
Відповідно до п. 42.6 ст. 42 ПКУ електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом припиняється, зокрема, у випадку наявності в Державному реєстрі інформації про припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи.
Тому, остання Декларація подається особисто (уповноваженою на це особою) або надсилаються поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.
При цьому фізичні особи, разом з останньою Декларацією подають додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами та доповненнями).
Зайво сплачені кошти при податковій амністії:
умови для повернення
Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що відповідно до абзацу першого п. п. 15.1 п. 15 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразова (спеціальна) добровільна декларація (далі – Декларація) підлягає в порядку, передбаченому підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, камеральній перевірці, яку контролюючий орган проводить протягом 60 календарних днів, що настають за днем подання йому відповідної Декларації.
При виявленні контролюючим органом за результатами камеральної перевірки відповідної Декларації арифметичної помилки, що призвела до недоплати суми збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір), декларант, який подав відповідну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію, зобов’язаний сплатити суму такої недоплати протягом 10 календарних днів з дня отримання відповідного повідомлення за довільною формою контролюючого органу, та подати уточнюючу відповідну Декларацію протягом 20 календарних днів з дня отримання такого повідомлення.
Згідно з абзацом четвертим п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ у разі подання декларантом уточнюючої Декларації якщо сума Збору, визначена в уточнюючій Декларації, є меншою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, повернення надміру сплаченої суми Збору здійснюється у порядку, визначеному ст. 43 ПКУ.
Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Про необхідність громадянам інформувати податкову службу про зміни реєстраційних даних
Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нагадує платникам податків Львівщини, що фізичні особи зобов’язані повідомляти контролюючі органи про зміну реєстраційних даних (зміна місця проживання, прізвища, імені, по батькові, паспортного документа, тощо) у місячний термін з дня настання таких змін відповідно до вимог ст.70 Податкового кодексу України шляхом подання заяви за формою №5ДР або заяви за формою №5ДРП. Порядок та процедура подання відповідних заяв визначається р.VII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (далі – Державний реєстр), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2017 за № 1306/31174.
Заяви за формою №5ДР або Заяви за формою №5ДРП подаються особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.
Водночас фізичні особи мають право, використовуючи кваліфікований електронний підпис, подавати в електронному вигляді Заяву за формою №5ДР, через приватну частину Електронного кабінету (cabinet.tax.gov.ua),або заходити в неї через офіційнийвебпортал ДПС України.
За якою формою підприємець – «загальносистемник» подає декларацію про майновий стан і доходи за 2021 рік через Електронний кабінет
Фізичні особи – підприємці (ФОП) подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Податковим кодексом України (далі – ПКУ) для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.
Норми встановлені п. 177.5 ст. 177 ПКУ.
При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п. п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).
Форма податкової декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 25.04.2019 № 177).
Згідно з п. 4 розділу І Інструкції податкова декларація подається до контролюючого органу, зокрема, засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Для забезпечення можливості реалізації прав та обов’язків платників подавати до контролюючих органів електронні документи засобами телекомунікаційного зв’язку з дотриманням вимог ПКУ та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 із змінами та доповненнями, ДПС розміщує електронні форми документів (pdf, xsd файли) на офіційному вебпорталі ДПС у рубриці Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність/Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів.
ФОП на загальній системі оподаткування подають через розділ «Введення звітності» приватної частини Електронного кабінету податкову декларацію з ідентифікатором форми за реєстром ДПС – F0100111.
Після надсилання електронної звітності
варто перевірити квитанції
Абзацами першим та третім п. 42.6 ст. 42 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до ПКУ, законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» без укладення відповідного договору.
Платник податків стає суб’єктом електронного документообігу після надсилання до контролюючого органу першого будь-якого електронного документа у встановленому форматі з дотриманням вимог законів України.
Порядок обміну електронними документами платника податків та контролюючого органу затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику
Пунктом 2 розд. ІІ Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 261) (далі – Порядок №557), зокрема, визначено, що автор (платник) створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись Порядком №557.
Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).
Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.
Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.
У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка. Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.
Згідно з п. 7 розд. ІІ Порядку №557 автоматизована перевірка електронного документа включає:
- перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої ст. 18 Закону №2155;
- перевірку обов’язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;
- перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);
- перевірку наявності обов’язкових реквізитів;
- перевірку права підпису електронного документа підписувачем.
Пунктом 8 розд. ІІ Порядку №557 передбачено, що перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі – протягом перших двох годин наступного операційного дня.
У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у п. 7 розд. ІІ Порядку №557, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.
Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.
Відповідно до п. 9 розд. ІІ Порядку №557 не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено нормативно-правовими актами та Порядком №557, формується друга квитанція. Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).
На другу квитанцію накладається печатка відповідного контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник другої квитанції зберігається в контролюючому органі.
При наявності другої квитанції про прийняття електронного документа датою та часом прийняття (реєстрації) електронного документа контролюючим органом вважаються дата та час, зафіксовані у першій квитанції.
Якщо автором надіслано до контролюючих органів кілька примірників одного електронного документа (при виправленні, неотримання першої квитанції тощо), оригіналом вважається електронний документ, надісланий до контролюючих органів останнім до закінчення граничного строку, встановленого законодавством для подання такого документа, за умови, що його було сформовано правильно та прийнято (зареєстровано), про що автору надійшла друга квитанція про прийняття.
