Пошук

Важлива інформація для платників податків з 1 жовтня 2022 року

Дата: 17.10.2022 10:22
Кількість переглядів: 926

Мінімальна зарплата – 6700 грн/міс.

 

Ставка єдиного внеску (мінімальний страховий внесок) – 1474 грн/міс.

 

Максимальна база для нарахування єдиного внеску – 100500 грн.

 

Прожитковий мінімум (для працездатних осіб):

01.10.2022 – 2600 грн/міс.;

з 01.12.2022 – 2684 грн/міс.

 

Ставки єдиного податку не змінюються:

I група (до 10 % від прожиткового мінімуму) ­– 248,1 грн/міс.;

II група (до 20 % від мінімальної зарплати на 1 січня) ­– 1300 грн/міс.;

III група – у відсотках від доходу;

IV група – залежно від кількості землі у користуванні.

 

Нові безкоштовні версії ПРРО для iOS та Android

 

Державна податкова служба України розробила нові версії програмного забезпечення ПРРО для iOS та Web, а також оновила версії для Windows та Android. Від сьогодні всі охочі можуть безкоштовно завантажити відповідне програмне забезпечення на вебпорталі ДПС.

Нові версії ПРРО від ДПС – це безкоштовне рішення, переважно для мікро та малого бізнесу, який працює у сфері торгівлі та надання послуг.

Вони роблять легкою реєстрацію розрахункових операцій та подання звітності ПРРО для українських підприємців. Єдиний дизайн усіх версій ПРРО дозволяє використовувати різні гаджети без потреби переналаштовуватися.

Зручні сервіси у мобільному – це нагальна потреба під час дії воєнного стану в країні. Сучасні та зручні застосунки від ДПС допоможуть дотримуватися вимог податкового законодавства, не обтяжуючи бізнес додатковими витратами, і захистять покупців від втрати чеків.

Так, станом на 01.10.2022 кількість ПРРО – 395,3 тисячі.

 

Можливості ПРРО ДПС:

- створення та реєстрація фіскальних чеків;

- легке додавання товарів та послуг у фіскальний чек;

- друк та відправка фіскальних чеків покупцям на пошту або у месенджери;

- відкриття/закриття зміни;

- службове внесення/службова видача;

- ведення довідників номенклатури;

- експорт/імпорт довідників номенклатури;

- продаж товарів/послуг, відсутніх в довіднику номенклатури;

- використання сканера штрих-кодів;

- використання різних форм розрахунку (готівкова/безготівкова/комбінована (і готівка, і картка));

- просте оформлення знижки на окремий товар або всю суму чека;

- оформлення повернення товарів та чеків повернення;

- формування та перегляд X-звіту;

- формування та перегляд Z-звіту;

- автоматичне або ручне закриття зміни та відправка Z-звіту.

 

Для використання ПРРО ДПС потрібно зробити всього три кроки.

 

Крок 1. Завантажте та встановіть програмне забезпечення ПРРО відповідне операційній системі вашого пристрою — з AppStore для iOS (версії 15 або новіше), з PlayMarket для Android (версії 8.1 або новіше), з вебпорталу ДПС для Windows (версії 7 SP1 або новіше). Для використання вебверсії перейдіть за цим посиланням.

Крок 2. Переконайтесь, що ви подали через Електронний кабінет, ЄВПЕЗ наступні форми:

- 20-ОПП «Повідомлення про об'єкти оподаткування…» (F1312004 для ФОПів, J1312004 для юросіб);

- 1-ПРРО «Заява про реєстрацію ПРРО» (F1316604 для ФОПів, J1316604 для юросіб);

- 5-ПРРО «Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа» (F1391802 для ФОПів, J1391802 для юросіб);

Крок 3. Запустіть застосунок та авторизуйтесь за допомогою КЕП, який було вказано в формі 5-ПРРО.

Розробка нових безкоштовних версій ПРРО стала можливою завдяки фінансуванню за програмою Європейського союзу – проєкту EU4PFM.

Найкращі європейські стандарти – для платників податків!

Керівництва користувачів безкоштовного програмного рішення ДПС для версій WEB, Android, iOS та Windows розміщені за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/

 

До відома суб'єктів господарювання сфери роздрібної торгівлі та послуг!

Державна податкова служба України нагадує суб’єктам господарювання про визначений законодавством обов’язок забезпечити приймання спеціальних платіжних засобів для здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги), включаючи суб'єктів малого підприємництва, які провадять діяльність у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у населених пунктах з чисельністю населення від 25 тис. осіб і які відповідно до закону використовують реєстратори розрахункових операцій.

Також повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2022 № 894 «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» з 01.01.2023 року змінюються вимоги до порядку здійснення розрахунків за продані товари (надані послуги) з використанням спеціальних платіжних засобів.

Відтак, з 2023 року торговці, які провадять господарську діяльність у населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб (крім фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції), повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно.

За порушення вищевказаних вимог законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

Одночасно ДПС звертається до громадян з проханням повідомляти на чат-бот ДПС «StopViolationBot» в месенджері Telegram про факти відмови у розрахунку банківською карткою.

Вся інформація, що надходить до чат-боту, досліджується та перевіряється працівниками податкових органів, а у випадку підтвердження наданої інформації вживаються відповідні заходи реагування, в тому числі податкові перевірки.

 

Чи сплачують єдиний внесок за себе ФОП – платники ЄП у період воєнного стану в Україні?

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зокрема, є  фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464.

Так, згідно з абзацом першим п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 тимчасово, з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до абзацу першого п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (абзац другий п. 9 прим. 19 розд. VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2464).

 

В який термін ФОП платники ЄП третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, подають податкову декларацію до контролюючого органу та який строк сплати податку?

Відповідно до п.п. 9.4 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) тимчасово, з 01 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України відсоткова ставка єдиного податку для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, встановлюється у розмірі 2 відс. доходу, визначеного у відповідності до ст. 292 глави 1 розд. XIV ПКУ.

Підпунктом 9.6 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ встановлено, що податковий (звітний) період для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, дорівнює календарному місяцю.

Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для подання податкової декларації.

Згідно з абзацом першим п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ (далі – особливий порядок оподаткування), подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для місячного податкового (звітного) періоду, крім випадків передбачених п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) подаються протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, – фізичні особи, у випадку визначення єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), подають звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком та визначають відомості про суми єдиного внеску, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (абзац другий п.п. 9.7 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливий порядок оподаткування, що зобов’язані визначити загальне мінімальне податкове зобов’язання платників єдиного податку, подають звітність за звітний період – грудень як податкову декларацію платника єдиного податку за IV квартал податкового (звітного) року, в якій розраховують зобов’язання платників єдиного податку наростаючим підсумком, загальне мінімальне податкове зобов’язання.

При цьому, після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку третьої групи, які на день припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України використовували особливий порядок оподаткування, з першого дня місяця, наступного за місяцем припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, втрачають право на використання особливого порядку оподаткування і автоматично вважаються такими, що застосовують систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливого порядку оподаткування (п.п. 9.9 п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ).

 

До уваги осіб-нерезидентів, які здійснюють операції з постачання електронних послуг фізичним особам

Починаючи з 01.01.2022 запроваджено оподаткування податком на додану вартість електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі постачання таких послуг фізичній особі, у тому числі фізичній особі – підприємцю, яку не зареєстровано як платника податку, особою-нерезидентом.

До переліку осіб – платників ПДВ віднесено особу-нерезидента, яка не має постійного представництва та постачає на митній території України фізичним особам, у тому числі фізичним особам – підприємцям, не зареєстрованим платниками ПДВ, електронні послуги, у тому числі шляхом надання доступу до електронних послуг через електронний інтерфейс, надання технічних, організаційних, інформаційних та інших можливостей, які здійснюються з використанням інформаційних технологій і систем, для встановлення контактів та укладення угод між продавцями і покупцями та/або постачає такі електронні послуги за посередницькими договорами від власного імені, але за дорученням надавача електронних послуг.

 

До таких нерезидентів, не відносяться ті, що:

 

  • постачають електронні послуги за посередницькими договорами, у разі якщо у рахунках (квитанціях), наданих замовникам електронних послуг, визначено перелік таких електронних послуг та їх фактичного постачальника;
  • здійснюють виключно обробку платежів за електронні послуги і не беруть участі у наданні таких електронних послуг;
  • постачають електронні послуги безпосередньо через своє постійне представництво в Україні.

 

Обов’язок щодо реєстрації платником ПДВ виникає у особи-нерезидента, якщо за результатами попереднього календарного року загальна сума від здійснення нею операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, сукупно перевищує суму, еквівалентну 1 000 000 гривень. Ця сума обчислюється за офіційним курсом валюти України до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на 0 годин 1 січня відповідного року.

Особа-нерезидент може добровільно зареєструватися як платник податку (якщо не досягла зазначеного обсягу - еквівалентну 1 000 000 гривень).

Реєстрація особи-нерезидента як платника ПДВ здійснюється на підставі заяви такої особи про реєстрацію, як в добровільному так і в обов’язковому порядку.

Враховуючи призупинення строків відповідно до положень Податкового кодексу України, особи-нерезиденти, які повинні були зареєструватися як платник ПДВ, та не подали заяву про реєстрацію до 31 березня 2022 року, звільняються від відповідальності передбаченої Податковим кодексом України.

Таким чином, особи-нерезиденти, які здійснюють постачання електронних послуг на митній території України фізичним особам, мають дотримуватись вимог Податкового кодексу України щодо оподаткування операцій з постачання електронних послуг податком на додану вартість, й ті, що перетнули обсяг еквівалентний 1 000 000 гривень (обов’язкова реєстрація), й ті що не перетнули (добровільна реєстрація).

Як відобразити наявність нерухомого майна в одноразовій декларації?

Об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути нерухоме майно (земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості), що належить декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходиться (зареєстроване, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація).

 

В Декларації відображається така інформація:

 

– відомості про об’єкти декларування, визначені п.п. «б» – «е» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, із зазначенням інформації, що дає змогу їх ідентифікувати, зокрема про їх місцезнаходження або місце зберігання (крім предметів мистецтва та антикваріату, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, ювелірних виробів, банківських металів, які не розміщені на рахунках, пам’ятних банкнот та монет тощо), вид, назву, рік виробництва (випуску) тощо;

– самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір). До Декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі місцезнаходження (реєстрації) активу фізичної особи за межами України. У разі місцезнаходження (реєстрації) інших активів фізичної особи в Україні декларант може додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування;

– ставка та сума Збору.

Отже, розділ V «Нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» Декларації передбачає заповнення графи 6 «Площа, кв. м.», в якій зазначається загальна площа нерухомого майна, разом з тим декларант в графі 7 «Розмір частки» вказує розмір частки об’єкта нерухомості, що належить декларанту на праві спільної часткової або сумісної власності.

 

Особливості оподаткування платою за землю

Відповідно до статті 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками плати за землю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування та платники орендної плати – землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Об’єктом оподаткування платою за землю є земельні ділянки, які перебувають у власності, земельні частки (паї), які перебувають у власності, земельні ділянки державної та комунальної власності, які перебувають у володінні на праві постійного користування, та земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (стаття 270 ПКУ).

Податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пункт 287.5 статті 287 ПКУ).

Водночас Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.

Так, підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов’язок, зокрема, щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності тощо, то такі платники звільняються від передбаченої ПКУ відповідальності з обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

6 вересня 2022 року набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов’язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, та переліків документів на підтвердження», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303 (далі – Порядок).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов’язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов’язок, у тому числі обов’язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 розділу ІІ Порядку.

У разі відсутності у платника податків можливості подати таку заяву та відповідні документи (копії документів) не пізніше 30 вересня 2022 року, платник податків подає заяву та відповідні документи (копії документів), одночасно з набуттям можливості виконання одного із податкових обов’язків (реєстрації податкової накладної, подання звітності, сплати невиконаного податкового зобов'язання тощо) таким платником податку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючий орган, але не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платника податків (пункт 4 розділу II Порядку).

Платники податків, які на дату набрання чинності та після дати набрання чинності Порядку виконували податкові обов’язки, але у зв’язку із військовою агресією Російської Федерації втратили можливість їх виконувати, подають заяву та відповідні документи у термін протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення можливостей платника податків (пункт 6 розділу ІІ Порядку).

Звертаємо увагу, що податкове законодавство надає право платникам податків звернутися письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 ПКУ) до контролюючого органу за своїм місцем реєстрації у контролюючих органах або за місцем знаходження земельних ділянок, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), для проведення звірки даних щодо розміру площ та кількості земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності та/або користуванні платника податку, права на користування пільгою зі сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 статті 281 ПКУ, розміру ставки земельного податку та нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю на підставі оригіналів відповідних документів або належним чином засвідчених копій таких документів, зокрема, документів на право власності, користування пільгою, а також у разі зміни розміру ставки плати за землю, контролюючий орган, до якого звернувся платник плати за землю, проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку (пункт 286.5 статті 286 ПКУ).

 

Комунікаційні податкові платформи – оперативний зв’язок бізнесу та податківців

Комунікаційні податкові платформи набувають популярності серед платників податків, про що свідчить аналіз інформаційного простору. Такий формат спілкування органів ДПС та бізнес-асоціацій є ефективним способом оперативного розгляду проблемних питань платників податків.

Так, з початку дії комунікаційних платформ в органах  ДПС надійшло 300 звернень (у т. ч. у вересні  – близько 200). Всі питання, викладені у зверненнях, опрацьовано та надано зворотній зв’язок заявнику. Для більш детального розгляду окремих звернень були організовані зустрічі бізнесу з фахівцями профільних підрозділів органів ДПС.

Державна податкова служба України завжди готова підтримати платників та відкрита до діалогу з бізнес-асоціаціями та інститутами громадянського суспільства.

У разі виникнення питань, що потребують оперативного розгляду, радимо організаціям, які представляють інтереси бізнесу, звертатися на комунікаційні податкові платформи у головних управліннях ДПС та міжрегіональних управліннях ДПС по роботі з великими платниками податків.

Комунікаційні податкові платформи – це швидко, зручно та мобільно!


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь