Пошук

Нюанси заповнення уточнюючого додатка 1 з ЄСВ до декларації з ЄП

Дата: 22.02.2023 16:40
Кількість переглядів: 2951

Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої – третьої груп подають податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 19.06.2015 №578 зі змінами та доповненнями (далі – Декларація), у складі якої формується додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» (далі – Додаток 1).

Платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) може виправити показники сум нарахованого доходу та сум нарахованого єдиного внеску, у разі виправлення самостійно виявлених помилок, шляхом подання Додатка 1 з типом форми «Уточнююча».

При цьому в Додатку 1 обов’язково заповнюються всі рядки та колонки розд. 9 «Визначення сум нарахованого єдиного внеску», де вказуються правильні показники з урахуванням виявлених помилок, за період, визначений у графі 8 «Період перебування фізичної особи – підприємця на спрощеній системі оподаткування».

Для визначення уточнених зобов’язань зі сплати єдиного внеску заповнюють розд. 10 «Визначення зобов’язань зі сплати єдиного внеску у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок» Додатку 1, в якому:

  • у рядку 1 вказується сума єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню на небюджетні рахунки, за даними звітного (податкового) періоду, в якому виявлена помилка, яка переноситься з рядка «Усього» графи 4 розд. 9 раніше поданого Додатка 1, що уточнюється;
  • у рядку 2 – уточнена сума нарахованого єдиного внеску за  звітний (податковий) період, у якому виявлено помилку – вказується значення рядка «Усього» графи 4 розд. 9;
  • у  рядку 3 – сума збільшення суми єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню на небюджетні рахунки, яка розраховується за формулою: рядок 2 розд. 10 – рядок 1 розд. 10 (заповнюється у разі якщо рядок 2 > рядка 1);
  • у рядку 4 – сума зменшення суми єдиного внеску, яка підлягала перерахуванню  на небюджетні рахунки, яка розраховується за формулою: рядок 2 розд. 10 – рядок 1 розд. 10 (заповнюється у разі якщо рядок 2 < рядка 1);
  • у рядку 5 – сума пені, самостійно нарахована платником відповідно до ст. 25 Закону України від 08.07.2010  №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями. При цьому сума пені нараховується з розрахунку 0,1 відс. своєчасно не сплачених сум, розрахована за кожен день прострочення їх перерахування (зарахування).

Слід зазначити, що платник єдиного внеску може визначити зобов’язання зі сплати єдиного внеску у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за податкові періоди починаючи з 2021 року.

Самостійне виправлення фізичними особами – підприємцями помилок за минулі періоди до 01.01.2021, допущених у Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (форма №Д5), не передбачено.

 

Чи можуть платники податків авторизуватися та підписати е-документи за допомогою Дія.Підпис в Е-кабінеті?

 

Для платників реалізовано можливість входу до приватної частини Е-кабінету після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн за допомогою Дія.Підпис.

Дія.Підпис – це кваліфікований електронний підпис у новій реалізації, який забезпечує користувачам мобільного застосунку та порталу Дія можливість ідентифікації та підписання електронних документів.

Натепер для платників реалізовано можливість входу до приватної частини Електронного кабінету після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн за допомогою Дія.Підпис.

Наразі для підписання документів Дія.Підпис використовується лише у разі замовлення послуг у мобільному застосунку та на порталі Дія (роз’яснення оприлюднено у застосунку Дія в розділі «Дія.підпис» меню «Питання та відповіді»).

 

Як відображати у декларації про майновий стан МПЗ ФОПів – власників та орендарів сільгоспземель?

 

У додатку МПЗ до податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) розраховують суму загального мінімального податкового зобов’язання (далі – МПЗ) та загальну суму сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок. 

При цьому у графі 3 рядка 03 розд. II додатка МПЗ зазначають суму позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок.

Значення графи 3 рядка 03 розд. II додатка МПЗ переносять до графи 14 розд. V «Податкові зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб/військового збору» Декларації.

У графі 15 розд. V Декларації відображають суму ПДФО позитивного значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок, сплаченого за місцезнаходженням земельної(х) ділянки(ок), відмінним від податкової адреси платника податку.

 

Як оподатковують ПДФО дохід від надання фізособою в оренду нерухомості СГ?

Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що доходи від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відс. податковим агентом під час їх виплати за їх рахунок.

Нагадаємо, згідно з пп. 164.2.5 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п. 170.1 ПКУ.

Відповідно до пп. 170.1.1 ПКУ податковим агентом платника податку – орендодавця щодо його доходу від надання в оренду (емфітевзис) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. 

При цьому об’єкт оподаткування визначають виходячи з розміру орендної плати, зазначеної у договорі оренди, але не меншому від мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі. 

Підпунктом 170.1.2 ПКУ передбачено, що податковим агентом платника податку – орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об’єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в пп. 170.1.1 ПКУ (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.

Разом з тим об’єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної у договорі оренди, але не меншому від мінімальної суми орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.

Доходи від надання в оренду (суборенду), житловий найм (піднайм) нерухомого майна оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ПКУ (пп. 170.1.4 ПКУ).

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст. 167 ПКУ (пп. 168.1.1 ПКУ).

Податок сплачують (перераховують) до відповідного бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до відповідного бюджету або розрахункового документа на зарахування коштів у сумі цього податку на єдиний рахунок, визначений ст. 35-1 ПКУ (пп. 168.1.2 ПКУ).

Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачують (перераховують) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання) (пп. 168.1.4 ПКУ).

За яких умов платник єдиного податку 4 групи при використанні пального для обробки землі буде платником акцизу?

Господарство, яке є платником єдиного податку четвертої групи, не буде розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, але у разі виконання відповідних вимог

Коментар до ІПК від 07.02.2023 №229/ІПК/99-00-09-04-03-06

У запиті до ДПС юрособа-«єдинник» четвертої групи вказала, що має у власності та користуванні сільгосптехніку (трактори, комбайни тощо), а також ліцензію на право зберігання пального для власного споживання. Підприємство своєю (власною чи орендованою) технікою надає послуги іншим госпсуб’єктам (далі – отримувачі послуг) з обробки їхніх земельних ділянок. Обов’язкова умова – отримувачі послуг заправляють сільгосптехніку власним пальним.

Юрособа попросила ДПС відповісти, чи зобов’язане підприємство бути платником акцизного податку (подавати акцизну звітність, нараховувати чи сплачувати акцизний податок), надаючи послуги з обробки земельних ділянок із залученням виключно пального отримувача послуг?

У своїй відповіді в ІПК податківці підкреслили, що господарство, яке є платником єдиного податку четвертої групи, не буде розпорядником акцизного складу та платником акцизного податку, якщо воно одночасно:

  1. отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10 000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), незалежно від загальної місткості розташованих у приміщенні або на території ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є воно саме;
  2. використовує пальне лише для потреб власного споживання;
  3. не здійснює операцій з реалізації пального, зокрема реалізації та зберігання пального іншим особам.

Тож лише за умови виконання вищенаведених умов не виникатиме обов’язку реєструватися платником акцизу та сплачувати його.

 

 

Сплачуєте добровільно ЄСВ: чи буде штраф за незвітування?

 

Який термін подання фізичною особою Додатка ЄСВ 2 «Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті» (далі – Додаток ЄСВ 2) у складі Податкової декларації про майновий стан і доходи та чи застосовується відповідальність за неподання Додатка ЄСВ 2?

Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №2464) єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Коло платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, визначено ч. 1 ст. 10 Закону №2464.

Платник єдиного внеску зобов’язаний, зокрема:

своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску (п. 2 ч. 2 ст. 6 Закону №2464);

подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону №2464 у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені ПКУ (п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2464).

Фізичні особи, які уклали договір на добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, подають Податкову декларацію про майновий стан і доходи, затверджену наказом Мінфіну від 02.10.2015 №859 (у редакції наказу Мінфіну від 17.05.2022  №143, далі – Наказ №143) (далі – Декларація), у складі якої формують Додаток ЄСВ 2 «Розрахунок сум добровільних внесків, передбачених договором про добровільну участь, які підлягають сплаті» (далі – Додаток ЄСВ 2).

Згідно з Інструкцією щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затвердженою Наказом №143 (далі – Інструкція), Декларації подаються за звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю – з 01 числа місяця узгодження збільшення або зменшення зобов’язання з єдиного внеску за результатами проведеної документальної перевірки або місяця подання декларації для призначення пенсії або місяця подання декларації, в якому закінчився строк дії договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Договір) або місяця подання Декларації при поданні відповідно до п. 179.3 ПКУ платниками податку – резидентами, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання (пп. 4 п. 6 розд. І Інструкції).

Тобто звітний період, за який подається Декларація у разі закінчення строку дії Договору, становить календарний місяць з 01 числа місяця подання Декларації, в якому закінчився строк дії Договору.

Відповідно до пп. 49.18.1 ПКУ податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) – протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У Договорі зазначаються, зокрема, права та обов’язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору (ч. 4 ст. 10 Закону №2464).

Чинним законодавством не передбачено відповідальності до фізичної особи, яка уклала Договір, але не подала (несвоєчасно подала, подала за невстановленою формою) Додаток ЄСВ 2 у складі Декларації.

 

Щодо нових форм податкової накладної та податкової звітності з податку на додану вартість

З 01.04.2023 набирає чинності наказ Міністерства фінансів України від 28 грудня 2022 року № 463 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 січня 2023 року за № 60/39116 (зі змінами), який опубліковано в Офіційному віснику України від 02.02.2023 № 11 (далі – наказ Мінфіну № 463).

Відповідно до наказу Мінфіну № 463 у новій редакції, зокрема, затверджено форми:

податкової накладної;

податкової декларації з податку на додану вартість;

уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Застосування нових форм, затверджених наказом Мінфіну № 463, починається з:

01 квітня 2023 року – для податкових накладних та розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до податкових накладних, які з вказаного періоду платники зобов’язанні реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних за новою формою (в тому числі і податкові накладні та розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до таких накладних, які складені до 01.04.2023 та не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних);

01 травня 2023 року – для податкової декларації з податку на додану вартість, яка подається за новою формою, починаючи із звітного (податкового) періоду за квітень 2023 року.

Також, починаючи з 01 травня 2023 року, за новою формою подається уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок.

 

Чи заповнює та подає ФОП на загальній системі оподаткування додаток Ф2 до податкової декларації про майновий стан і доходи, якщо протягом звітного періоду дохід від підприємницької діяльності не отримувався?

Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує, що відповідно до п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені ПКУ для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, тобто до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV ПКУ. 

Разом з тим, абзацом першим п. 49.2 ст. 49 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Абзац перший застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності. 
 

Відповідно до п. 177.11 ст. 177 ПКУ фізичні особи – підприємці у податковій декларації поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до закону.
 

Отже, якщо протягом звітного періоду фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування діяльність не вела та дохід від підприємницької діяльності не отримувала, проте має інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, то вона подає податкову декларацію та додаток Ф2 до неї, у якому всі графи прокреслює.
 

У разі, якщо протягом звітного періоду фізична особа – підприємець на загальній системі оподаткування діяльність не вела, дохід від підприємницької діяльності не отримувала і не має інших доходів з джерел їх походження з України та іноземних доходів, то у неї не виникає обов’язку щодо подання податкової декларації та додатку Ф2 до неї. 

ДЕКЛАРУВАННЯ ДОХОДІВ ГРОМАДЯН ЗА 2022 РІК

Сколівська ДПІ ГУ ДПС у Львівській області нагадує, що з 1 січня 2023 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2022 року.

Подавати декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за минулий рік та сплачувати відповідні податки і збори – конституційний обов’язок громадян та їх особиста підтримка держави, її фінансової безпеки та обороноздатності.

До випадків, за яких платники податку – фізичні особи зобов’язані самостійно обчислити суми податку на доходи фізичних осіб (далі – податок) та військового збору, що підлягають сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року шляхом подання до податкового органу податкової декларації, встановлених розділом IV ПКУ, відносяться:

- отримання окремих видів доходів від податкових агентів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування суми заборгованості, за якими минув строк позивної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткове благо тощо);

- отримання доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (спадщина, подарунки, від оренди майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках, передбачених Кодексом тощо);

- отримання іноземних доходів;

- при отриманні доходів від підприємницької діяльності фізичними особами – підприємцями (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування);

- при отриманні доходів від проведення незалежної професійної діяльності особами, які провадять незалежну професійну діяльність;

- набуття статусу резидента України іноземцем. Такі особи мають відобразити в податковій декларації доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи.

Разом з тим Кодексом передбачені випадки, за яких платник податку звільнений від подання податкової декларації при отриманні доходів:

від податкових агентів, які згідно з розділу IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;

від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до цього розділу не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;

у вигляді об’єктів спадщини, які згідно з розділу IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок.

Для фізичних осіб – платників податків – резидентів України, дохід, отриманий у вигляді суми коштів чи безоплатно наданих товарів (послуг), що надані за рахунок бюджетних коштів іноземних держав та їх державних фондів такому платнику податків та членам його сім’ї першого ступеня споріднення як особам, які постраждали внаслідок збройної агресії російської федерації проти України і скористалися правом на тимчасовий захист відповідно до законодавства такої іноземної держави (далі – допомога), не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки. При цьому зазначена пільга поширюється на всі форми надання зазначеної допомоги, у тому числі у разі її одержання як додаткове благо, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність.

Отже, фізичні особи – платники податків – резиденти України, які скористалися правом на тимчасовий захист в інших країнах світу, допомогу, отриману від іноземних держав та їх державних фондів, а також від іноземних компаній, організацій, які відповідно до законодавства відповідної іноземної юрисдикції здійснюють благодійну діяльність, декларують як іноземні доходи, при цьому податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із таких сум не визначають та не сплачують. Тобто, зазначають лише отримання таких коштів як дохід без податку та збору.

З 01.01.2023 введено в дію нову форму податкової декларації, яка затверджена наказом Мінфіну від 17.05.2022 р. №143 «Про внесення змін до форми податкової  декларації про майновий стан і доходи та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03.06.2022 за №593/37929.

Податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV ПКУ.

Передбачено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Отже, громадяни, фізичні особи – підприємці (крім осіб, які перебувають на спрощеній системі оподаткування) та особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, за результатами 2022 року подають податкову декларацію до 01 травня 2023 року (включно).

Разом з тим звертаємо увагу, що фізичні особи – платники податку при дотриманні вимог встановлених зазначеною статтею Кодексу мають право подати податкову декларацію для використання свого права на податкову знижку. Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року. Копії первинних документів, що підтверджують право на податкову знижку подаються разом з податковою декларацією.

При цьому декларацію про майновий стан і доходи можна подати в електронному вигляді через Електронний кабінет у розділі «ЕК для громадян» – «Податкова декларація про майновий стан і доходи». Скористатись зазначеним сервісом зможуть особи, які ідентифіковані за особистим ключем, виданим кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг.

 

Кампанію податкової амністії продовжено

 

Сколівська ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нагадує платникам податків, що до 1 березня 2023 року продовжено кампанію одноразового (спеціального) добровільного декларування.

Для зручності платників податків Державна податкова служба України розробила відеоролик «Кампанію податкової амністії продовжено», в якому детально роз’яснено  які активи підлягають спеціальному декларуванню, ключові відмінності податкової амністії, хто може скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням, які ставки збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування потрібно застосовувати до задекларованих доходів тощо.

Відеоролик «Кампанію податкової амністії продовжено» можна дивитись за посиланням:

https://tax.gov.ua/media-tsentr/videogalereya/prezentatsii-ta-inshi/9104.html

 

Що є базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування для об’єктів декларування, зазначених у п.п. «б» – «е» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України?

 

Відповідно до п.п. 7.2 п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для об'єктів декларування, визначених п.п. «б» – «е» п. 4 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу, база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається, зокрема, але не виключно, як:

- витрати декларанта на придбання (набуття) об'єкта декларування;

- вартість, що визначається на підставі оцінки майна та майнових прав, фінансових інструментів, інших активів. Оцінка щодо об'єкта декларування проводиться відповідно до законодавства країни, де знаходиться такий актив. Вартість активів, визначена в іноземній валюті, відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації у гривні за офіційним курсом національної валюти, встановленим Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- номінальна вартість прав грошової вимоги;

- вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;

- вартість активу у вигляді дорогоцінних металів, що визначається у перерахунку ваги до закупівельної ціни на дорогоцінні метали, визначеної Національним банком України станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації;

- витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.

За власним бажанням декларанта для рухомого майна (крім дорогоцінних металів, транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, витворів мистецтва, дорогоцінного каміння (у тому числі органогенного утворення) та виробів з них) базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування може бути самостійно визначена декларантом вартість об'єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант може додати до одноразової (спеціальної) добровільної декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.

Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до одноразової (спеціальної) добровільної декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.

Отже, базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування для об'єктів, визначених п.п. «б» «е» п. 4  підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу, може бути як оцінка, яка проведена відповідно до законодавства країни, де знаходиться об’єкт декларування, так і витрати декларанта на придбання такого об’єкта.

Декларант самостійно приймає рішення щодо визначення бази, але з урахуванням норм п.п. 7.2 п. 7 підрозділу 94 розділу ХХ Кодексу.

Чи може декларант уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?

У період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 94 Податкового кодексу України декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації, виключно шляхом подання нової одноразової (спеціальної) добровільної декларації у порядку, визначеному цим підрозділом. При цьому попередньо подана одноразова (спеціальна) добровільна декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації виключно у випадках, передбачених цим підрозділом.

У разі збільшення бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у новій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації здійснюється доплата різниці між визначеною у новій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації сумою збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування і сумою збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, сплаченою відповідно до попередньо поданої одноразової (спеціальної) добровільної декларації.

 

 

Залишаємось на зв’язку:      

 

Спілкуйтеся з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу

«InfoTAX» https://t.me/infoTAXbot

 

Більше інформації на офіційних сторінках у соціальній мережі Фейсбук;

Державна податкова служба України https://www.facebook.com/TaxUkraine

Підписуйтесь на канали інформування ДПС Телеграм https://t.me/tax_gov_ua

Державна податкова служба України You Tube youtube.com/TaxUkraine

 

 


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь