У Славську попрощалися із Героєм Іваном Матляком
GRAMATVEDIS, таким був його позивний.
Для більшості з Вас він був пересічним хлопцем, але тільки не для тих, хто його знав. Ми хочемо, щоб Ви більше дізналися про цю неймовірну людину з великої букви.
Взимку 2014-го, коли розгорівся вогонь революції Гідності, Він один з перших відправився на Майдан, і пробув там до переможного кінця.
У 2015-му, коли в зоні АТО стало особливо гаряче, Він поїхав на схід України добровольцем, не маючи при цьому жодного військового досвіду. У складі його рідної 72-ї бригади Він воював довгих три роки, дослужившись до посади командира артилерійської батареї. Після демобілізації Він знайшов чи не найбільше захоплення свого життя - парапланеризм.
Паралельно з цим Йому вдалося знайти роботу мрії, пов'язану з цим видом спорту в Ізраїлі, де Він працював за контрактом до 24 лютого. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення росії, Він достроково розірвав контракт і першим рейсом вилетів до Польщі, а звідти - в Україну.
Вже зранку 26 лютого Він приїхав додому, в якому від початку 2014 року, на жаль, так рідко бував. Не чекаючи ні хвилини, Він одразу зв'язався з командуванням 72-ї бригади, але на цей момент вона виявилася повністю укомплектована. Для Івана це був майже розпач. Але це Його не зупинило, без жодних зволікань Іван поїхав у воєнкомат, і вже 27 лютого потрапив до складу новоствореної 63-ї бригади.
Після короткого злагодження 2 березня бригада вирушила на бойове завдання. Коли ми запитували Його чи йому щось потрібно, то Він жартома казав, що снарядів було б непогано.
Він завжди був енергійною людиною і своєю енергією "заряджав" оточуючих, завжди мав позитивне, холодне, тверезе мислення. Жодного разу ми не чули від Нього скарг, та в останній нашій розмові, 11 квітня, Він був не схожий на себе. На цей раз Іван попри все казав що все добре, тільки в Його голосі відчувалася легка тривога, у кінці розмови Він додав, що в них погана позиція, на відкритій місцевості.
Ми надзвичайно пишаємося своїм другом, і неодноразово переповідали його історію нашим командирам і побратимам.
Ввечері 16 квітня нам повідомили жахливу новину, яка назавжди перевернула наші життя.... Наш друг Іван - загинув, загинув за ідею, у яку так свято вірив. Він був переконаний, що ми вистоїмо, що ми переможемо, що після перемоги ми збудуємо сильну процвітаючу Україну, без корупції, без "гнилих" людей. Тож наш обов'язок, докласти максимум зусиль, щоб втілити його велику мрію в життя, щоб його вклад, його жертва не стала марною.
З сумом та великою любов'ю друзі Героя Івана Матляка, з яким ми сьогодні назавжди попрощалися.
Це фото найбільше відображає його справжнього, запам'ятайте його таким! (Автор фото друг із-за кордону Stefan Radicic).
Спи спокійно, Герою Іване
