Михайло Билень – майстер дерев’яних церков
Бойківщина не надто зберегла імена майстрів-будівничих, що зводили дерев'яні церкви, визнані найкращими зразками української дерев'яної архітектури. Досліджено лише одного такого майстра – Луку Снігура (1853-1929) з Погара, однак багато майстрів залишилися поза увагою, серед них і, як писав у своїй статті Олексій Тренич, видатний зодчий родом із Бойківщини Михайло Билень.
Ця розвідка присвячена саме йому, будівничому Михайлу Биленю (1768–1844), майстрові першої половини XIX ст.
На жаль, до наших днів збереглося дуже мало автобіографічних даних. Не знаємо точної дати народження, оскільки у той час метричні книги ще не велися. Вважається, що Михайло Билень народився у 1768 році у Хітарі. Помер майстер 1 лютого 1844 року в рідному селі, йому було 76 років, похований 3 лютого на сільському цвинтарі.
Ім’я майстра з'явилося в літературі 1896 року завдяки Іванові Франкові, який опублікував в «Записках НТШ» вірші пароха Лавочного о. Степана Шепедія (1807–1877). У першому з них під назвою «Історіостих» Шепедій описує будівництво церкви в Опорці у 1842-1844 рр, згадуючи всі події, пов’язані з будовою, а також майстрів та ктиторів.
У передмові до публікації Іван Франко підкреслює, що сей вірш – цінний історичний документ, який відображає традиції будівництва церков у селах. Пізніше будівництво відбувалося за проєктами архітекторів і громада втратила свій вплив. Від неї очікувалась тільки оплата.
Сьогодні цінним для нас дослідження Василя Слободяна, яке присвячене видатному будівничомута опубліковане на інтернет-платформі zbruc
Хочеш звідати людину – подивись діло її рук. Тож до Вашої уваги огляд храмів майстра-будівничого Михайла Биленя.
За життя Михало Билень звів 10 церков у селах - Тернавка (1800 р.), Верхня Рожанка (1804 р.), Риків (1810 р.), Лавочне (1814 р.), Кальне (1820 р.), Нижня Рожанка (1830 р.), Климець (1842 р.), Погар (1826 р.), Гребенів (1837 р.), Опорець (1842-1844 рр.)
Будівництво церкви в Опорці - 10 церква майстра
Отець Шепедій у віршах (Історіостих про будову храму) пояснив потребу нової церкви в Опорці: стара, збудована понад 120 років тому, 1721 року (за написом на дзвіниці – «Р.Б. АѰКА»), була застарілою та не могла вмістити всіх парафіян. Новий храм мав бути «величний», щоб шанувати Бога.
До будівництва запросили відомого в цілій околиці майстра Михайла Биленя з Хітара. Шепедій описує його як досвідченого будівничого (дев'ять церков побудував), немолодого, але сильного та вмілого, що був суворий і водночас справедливий, винагороджуючи старанних робітників і караючи ледарів.
«Осьмдесять прожил он літ, Силов єму подоби ніт, Не найшолся ту молодец, Даби му бил равносилец. Превосходилъ силою всѣхъ, Изъ молодыхъ чинилъ си смѣхъ, Що не въ силахъ брусъ подняты, На стѣну го въ рядъ подати. Одноочно, хоть былъ слѣпїй, Однакъ церквей дѣлецъ лѣпїй»
За деякими джерелами відомо, що Михайло Билень не один рік працював з муляром-мурником Казимиром.
Будівництво церкви розпочалося 3 червня 1842 року з почастунку майстрів. Шепедій змальовує святкування та діалог між теслею та муляром, що підкреслює важливість спільних зусиль у будівництві храму.
Слід зазначити, що в наших селах до будови храму була залучена вся громада. Дійство починалось з освячення каменю під будову, далі - спільне частування, на якому обговорювали участь кожного причетного.
Закінчивши почастунок, описує Шепедій: «Старі майстри ся напили, До діла ся враз хватили; Тесля міру вже видає, Мурник ярки вже копає, Подвалници вже мурує, Тесля бруси вже брусує. В двох годах храм созданий Пятьма хрести увінчаний. Когда храм свят уже стоял Пять верхи ся си величал, – Билень силень іскончал ся, С ним навіки попращал ся. Мурник за ним поспішил, Би ся друга не лишил. Оба майстры ся скончали, И съ нами ся попращали на вѣки».
Після побудови 10 церкви в Опорці Михало Билень помер.
Інші церкви Михайла Биленя
Інформація щодо інших дев'яти церков Михайла Биленя обмежена.
Відомо, що він працював на півдні Сколівщини, а першою його роботою вважається церква Св. арх. Михаїла в Тернавці (1800 р.).
Ця тризрубна церква (вівтар, нава, бабинець) зазнала значних пошкоджень під час Першої світової війни. Попри виділені кошти на реставрацію, громада вирішила звести нову церкву у 1921 році, використавши елементи іконостаса старої церкви.
На думку Василя Слободяна, за прообраз своєї першої церкви в Тернавці майстер Билень обрав стару церкву Св. арх. Михаїла у Славську, збудовану у 1773 році. (на нині втрачена, її світлина є в краківському Музеї фотографії).
Михайло Билень збудував церкву Зіслання Св. Духа в Рожанці Вижній (1804). Різьблений напис справа від головних дверей «Cerkiew zbudowana 9 juny 1804» підтверджує дату, хоча документ 1810 року згадує про її відновлення.
У 1828 році дзвони розміщувалися над бабинцем, а окрема дзвіниця з'явилася лише 1877 року (майстер Андрій Галадій).
Храм відновлювався та перемальовувався у 1891, 1969 та 1977 роках.
У 1810 році Михайло Билень збудував церкву Св. Василія Великого в Рикові, яка збереглася.
Іконостас 1784 року з попередньої церкви було перенесено до нової. Ктиторські написи на іконах та іконостасі вказують на Олексія Диричіва та його родину.
Разом з церквою звели дерев'яну надбрамну дзвіницю, що було новим для майстра.
Ікони реставрували у 1941 році.
Церква була зачинена після війни та відновлена у 1990 році із заміною ґонтового покриття на бляшане.
Наступним храмом, зведеним майстром Биленем, стала церква Св. арх. Михаїла в Лавочному. Збудував він її 1814 року.
А в 1841-му старанням о. Степана Шепедія здійснено її ремонт.
За зразок майстер взяв церкву в Тернавці, дещо змінивши її. Це була будівля, складена з трьох квадратових зрубів, з яких нава була ширшою.
У 1820 році майстер Михайло Билень звів церкву Св. арх. Михаїла у селі Кавне (сучасна назва Кальне), яке належало до парохії сусіднього Хітара як його філія.
У збереженій донині церкві є низка написів, яка засвідчує її час постання, майстрів, ктиторів та ремонтів. Так на надпоріжнику вхідних дверей є різьблений напис з датою, виконаний польською мовою: «Dnia 18 juni 1820 A»
Дев'ятою церквою майстра Михайла Биленя, ймовірно, була церква Св. арх. Михаїла в Климці, завершена 1842 року, саме перед побудовою церкви в Опорці.
Про неї не збереглося жодних відомостей, вона згоріла разом з дерев'яною дзвіницею 1914 року при проходженні через село фронту Першої світової війни.
Згоріла також церква, збудована Майстром у 1826 році у віддаленому с. Погар.
Перед 1832 роком постала нова церква в Рожанці Нижній.
В акті її візитації 1832 року митрополитом Михайлом Левицьким відзначено: «Церква З’явлення Господа на Йордані з дерева нововибудувана, в добрім стані, з іконостасом. Дзвіниці немає, а дзвони над бабинцем».
У 1837 році була збудована дерев'яна церква Благовіщення Пр. Богородиці в Гребенові. Її будівництво теж можна приписати майстрові Биленю.
Була це будівля тризрубна, бойківського типу. Ширшу наву вінчав верх з одного чотирибічного і двох восьмибічних заломів, а вівтар і бабинець – з одного чотирибічного та одного восьмибічного.
Отже, донині зі всіх церков, зведених майстром Михайлом Биленем, збереглися лише чотири –
в Рожанці Вижній, Рикові, Кавному й Опірці (Церква Воздвиження Чесного Хреста в Опірці).
Ще чотири відомі за збереженими фотографіями – у Тернавці, Лавочному, Рожанці Нижній та Гребенові.
Зводили їх за допомогою місцевих теслів, які були в кожному бойківському селі. Але вигляд будівлі визначав головний майстер.
Для будівничого Михайла Биленя властива будівля тризрубної триверхої триярусної церкви, що складається з ширшої нави та вужчих вівтаря і бабинця; поєднання четверика і восьмериків та кілька ярусів восьмибічних заломів доверху, завершених восьмигранними банями, мовби стовбур та гілля ялиці, що тягнуться до неба.
Дзвони розташовувались у бабинці, тільки кілька з церков мають окрему дзвіницю.
Деякі храми прикрашає аркова галерея (над бабинцем або над дзвіницею).
Церкви його авторства в Опорці та Гребенові – окремий оригінальний зразок церков бойківського типу.
З нащадків Михайла Биленя відомо про його онука Олексу Биленя (ймовірно, 1883 – 1974 рр) з Хітара - знаменитого теслю, пасічника, війта с. Хітар у часі перед Другою світовою війною. Був головою «Просвіти» і хати-читальні у Хітарі, мав власну бібліотеку книг українських авторів. Олекса Билень вчився теслярської справи у Відні, робив меблі (креденси, мисники, шафи, столи, стільці..), які замовляли на вілли, а також вікна, двері. У 1939 році був висланий зі сім’єю в Сибіри, повернувся перед Великоднем 1964 року у віці 81 рік.
Розвідку підготувала Галина Потюк -
випускниця курсів гідів та екскурсоводів
Допомагав у створенні презентації Василь Гаврилів
Навчання гідів-екскурсоводів проводилися у партнерстві зі Славською селищною радою і Туроператор Відвідай у межах проєкту ГО "Імпульс" - "Знання і навички для працевлаштування жінок ВПО у Славській і Сколівській громаді" за підтримки БФ Разом для України
